В океані почалися зміни, яких не бачили 130 тисяч років: вчені попередили про наслідки

Підводна система течій біля Антарктиди, яка переносить тепло, кисень і поживні речовини між океанами, зазнає стрімких змін через скорочення морського льоду. Вчені виявили, що величезні маси води стають солонішими та щільнішими, а подібні процеси востаннє відбувалися приблизно 130 тисяч років тому.

Про це пише Nature.

У Південному океані змінюються властивості одного з найважливіших водних шарів планети — антарктичної проміжної води (AAIW). Ця водна маса розташована навколо Антарктиди переважно на глибині від 700 до 1200 метрів.

Вона відзначається відносно низькою солоністю, низькою температурою та високим вмістом кисню. Саме ці властивості дозволяють їй відігравати особливу роль у глобальній циркуляції океану.

Антарктична проміжна вода працює як гігантський підводний конвеєр. Вона поширюється на північ, проникаючи в Атлантичний, Індійський і Тихий океани та переносячи тепло, вуглець, кисень і поживні речовини.

Крім того, цей шар створює своєрідний бар’єр між теплішими поверхневими водами та холодними глибинами. Завдяки цьому він впливає на розподіл тепла в океані.

Однак дослідники виявили, що антарктична проміжна вода швидко змінює свої характеристики. Вона стає солонішою, щільнішою та опускається глибше.

На думку вчених, головною причиною цих змін є різке скорочення площі морського льоду навколо Антарктиди.

У звичайних умовах улітку Південної півкулі морський лід тане, поповнюючи океан прісною водою. Це знижує солоність поверхневих шарів і допомагає формувати антарктичну проміжну воду.

До 2015 року значна площа морського льоду підтримувала надходження прісної води. Проте після рекордного поширення льодового покриву у 2014 році ситуація різко змінилася.

У 2016 році площа антарктичного морського льоду почала стрімко скорочуватися. Відтоді його зменшення впливає на обсяги прісної води, яка надходить до Південного океану під час сезонного танення.

Через це вода, що формує проміжний шар, поступово стає солонішою. Зміна солоності впливає на її щільність, а отже, і на глибину поширення океанічних водних мас.

За оцінками дослідників, солоність антарктичної проміжної води зростає приблизно на 0,005 грама солі на кілограм води за десятиліття.

На перший погляд така зміна здається незначною. Проте навіть невелике підвищення солоності у величезній масі океанічної води здатне вплинути на її рух і взаємодію з іншими шарами.

Особливе занепокоєння викликає швидкість процесу. Вчені порівнюють нинішні зміни з подіями наприкінці останнього міжльодовикового періоду, приблизно 130 тисяч років тому.

Тоді подібна перебудова океанічної системи тривала тисячоліттями. Нинішні зміни відбуваються протягом приблизно двох десятиліть.

Наслідки можуть поширитися далеко за межі Антарктиди, оскільки Світовий океан поглинає значну частину надлишкового тепла та вуглецю з атмосфери.

Порушення циркуляції водних мас здатне змінити те, як океан накопичує та перерозподіляє тепло. Особливу увагу дослідники приділяють можливим довгостроковим наслідкам для Атлантичного океану.

Підвищення солоності антарктичної проміжної води розглядають як потенційний чинник масштабніших кліматичних змін, насамперед у Південній півкулі.

Крім того, зміни в накопиченні тепла можуть посилювати танення морського льоду. Це створює ризик подальшої перебудови океанічної циркуляції.

Дослідники також припускають, що зміни в Південному океані можуть вплинути на атмосферні потоки, траєкторії штормів, кількість опадів і регіональний рівень моря. Ці процеси залежать від того, скільки тепла утримує океан та на яких глибинах воно накопичується.