«Один документ не змінить ситуацію». Що не так з першим законом проти плагіату?

Перший український закон, який спрямований проти плагіату, схоже, має певні проблеми, з чим погодився навіть заступник міністра освіти Денис Курбатов під час інтерв’ю з «Інтерфакс-Україна».

Журналісти запитали у Курбатова про закон «Про академічну доброчесність», який має набути чинності із серпня цього року. Це перший закон в Україні, направлений проти академічної недоброчестності, але серед антиплагіаторської спільноти можна побачити його критику. На думку антиплагіаторів, закон не працюватиме так, як треба.

Посадовець погодився, що з «імплементацією деяких норм» можуть виникнути проблеми, адже в законі конкретно прописано, з якого моменту вони можуть застосовуватися.

Виходить, що все, що було до цього, начебто й не існувало, хоча насправді проблем теж вистачає, — сказав Курбатов.

Водночас він вважає, що наявність такого закону — це сам по собі значний крок уперед. При цьому посадовець наголосив, що одного лише документа недостатньо, щоб зупинити плагіат, адже в Україні для цілої частини покоління недоброчесність стала нормою.

Я взагалі дуже скептично ставлюся до ідеї, що будь-яким законом можна сказати: «Потяг, стій, раз-два». Якщо ми виховали частину покоління людей, для яких недоброчесність стала варіантом норми, законом це не змінити, — зазначив Курбатов. 

На його думку, виправити ситуацію можна лише через зміну підходів до виховання нових поколінь. Законодавством можна хіба впливати на окремі підтверджені випадки плагіату.

Наприклад, минулого року ми позбавили ступенів 10 людей, які мають рішення комітету з етики НАЗЯВО про підтверджений плагіат, тоді як позаминулого року їх було нуль. Чи 10 людей на тисячі — це щось значне? Ні, але це має значний виховний ефект, — наголосив заступник міністра. 

Це позбавлення ступенів 10 людей, за його словами, мало значний ефект, адже спецради та університети почали більше звертати увагу на плагіат, тож ця політика буде продовжуватися.

Проте сказати, що ми вже маємо супер критичну масу людей, для яких академічна доброчесність — це тверда норма, поки не можна. Над цим ще потрібно працювати. Я вважаю, що це і є наша мета та ціль, — розповів Курбатов. 

Навіть не чекаючи на повноцінне впровадження закону, МОН вже в багатьох документах прописало вимоги щодо доброчесності, також було створено Комісію з етики публікацій, а в законодавство ввели поняття «хижацькі видання» — журнали, які провокують появу плагіату і можуть за гроші продавати місце для статті.

Заступник міністра впевнений, що закон безумовно допоможе у боротьбі з плагіатом, втім він підкреслив, що не варто очікувати, що якийсь нормативний акт зможе кардинально змінити ситуацію з недоброчесністю.