Астрономи довели, що планети біля мертвих зірок можуть бути придатними для життя

Нові дослідження астрофізиків показують, що загальна теорія відносності Ейнштейна може змінити уявлення про те, які планети у Всесвіті здатні підтримувати життя. Як виявили астрономи, планети, що обертаються навколо білих карликів — залишків зірок, подібних до Сонця, — можуть бути придатнішими для життя, ніж вважалося раніше, якщо врахувати ефекти відносності.

Білі карлики залишаються теплими протягом сотень мільярдів років, що робить їх потенційно цікавими місцями для пошуку життя. Однак попередні моделі, засновані на класичній ньютонівській гравітації, показували, що навіть незначний вплив сусідньої планети може витягнути орбіту ближчої до зірки планети в еліпс. Це спричиняє потужне припливне нагрівання — ефект, через який планета стає занадто гарячою для існування води й життя.

Команда дослідників, результати роботи яких оприлюднено 30 вересня на платформі arXiv, використала розрахунки з урахуванням загальної теорії відносності. Виявилося, що ефекти викривлення простору-часу можуть стабілізувати орбіти планет, запобігаючи їхньому надмірному нагріванню. Завдяки цьому зона, у якій планета навколо білого карлика може залишатися придатною для життя, виявилася набагато ширшою, ніж вважалося раніше.

Цей ефект схожий на те, як загальна теорія відносності пояснила обертання орбіти Меркурія, яке не піддавалося поясненню з точки зору ньютонівської фізики. У випадку планет навколо білих карликів прецесія орбіти, викликана ефектами відносності, фактично «захищає» планету від катастрофічного припливного розігріву.

Дослідники зазначають, що хоча в деяких системах надмірне нагрівання все ж неминуче — наприклад, якщо сусідня планета занадто велика або близька, — у більшості випадків ефекти загальної відносності створюють стабільні умови для життя. Іронічно, що якби розумне життя коли-небудь виникло на таких планетах, воно могло б відкрити теорію відносності й подякувати їй за власне існування.