Чим пахнуть інші світи: який запах можна відчути на Місяці, Марсі та у відкритому космосі

Космічний простір традиційно вважають ідеальним вакуумом, де відсутність повітря унеможливлює перенесення запахів у звичному розумінні. Проте астронавти, які повертаються з відкритих прогулянок, незмінно приносять із собою на скафандрах специфічні шлейфи ароматів. Ці запахи стають для науковців справжнім хімічним вікном у склад далеких світів.

Які аромати приховують небесні тіла та міжзоряний простір?

Одним із найбільш задокументованих є аромат Місяця. Астронавти програми “Аполлон” описували його як запах відпрацьованого пороху. Це відчуття було настільки стійким, що кабіни місячних модулів буквально просочувалися цим духом після кожної прогулянки поверхнею, пише 24 Канал. 

Дослідники пояснюють це тим, що місячний пил містить хімічні зв’язки, розірвані внаслідок ударів метеоритів. Коли ці частинки потрапляють усередину корабля, вони миттєво реагують з киснем та вологістю повітря, виділяючи той самий “пороховий” аромат.

Цікаво, що на Землі місячний ґрунт нічим не пахне, адже він уже давно пройшов стадію окислення.

Відкритий космос, за словами мешканців МКС, має виразний металевий та їдкий відтінок. Його порівнюють із запахом розпеченого металу, гарячого м’яса або випарів від зварювання. Астронавт Дон Петтіт згадував, що відчував приємний солодкуватий аромат зварювального диму, який нагадував йому роботу з дуговим зварювальним пристроєм у студентські роки.

Науковці припускають, що ці аромати виникають через атомарний кисень, який на низькій навколоземній орбіті “прилипає” до скафандрів і пізніше, під час регерметизації шлюзу, реагує з повітрям станції, утворюючи озон або специфічні окислені сполуки.

Інші світи нашої системи пахнуть куди менш приємно:

• Комети, за даними місії “Розетта”, мають вкрай різкий букет. Наприклад, комета 67P/Чурюмова – Герасименко виділяє сірководень (запах тухлих яєць), аміак (запахи кінської стайні), формальдегід та навіть ціаністий водень з легким відтінком гіркого мигдалю.
• Марс також може мати сірчистий аромат тухлих яєць, хоча через тонку атмосферу він ледь відчутний і локалізований біля певних порід. Він також зустріне імовірних колоністів металевою гостротою. Через високий вміст оксиду заліза на поверхні сучасний Марс має іржавий, залізний запах.
• Супутник Сатурна Титан, багатий на вуглеводні, за прогнозами вчених, пахне сирою нафтою, бензином або розчинниками. Це пояснюється наявністю важких сполук, таких як бензол, що створюють солодкуватий, але важкий паливний фон.
• Планети-гіганти, такі як Юпітер та Сатурн, а також Венера, мають у своєму складі аміак та сірководень. Це створює вкрай неприємне поєднання, що нагадує тухлі яйця.
• Супутник Іо взагалі вважається одним із найсмердючіших місць у Сонячній системі через активний вулканізм та викиди сірки.

А чим же пахне саме Сонце? Насправді нічим. Оскільки зірка складається переважно з водню та гелію, які не мають запаху, головним відчуттям там був би не аромат, а інтенсивне відчуття палючого тепла та плазми.

Чи хоча б десь пахне добре?

Проте Всесвіт може бути й справжнім “десертом”. У центрі нашої Галактики, у величезній пиловій хмарі Стрілець B2, виявлено молекулу етилформіату. Ця сполука відповідає за смак лісової малини та характерний аромат рому.

Хоча хмара дуже розсіяна і людський ніс навряд чи зміг би щось вловити, сама наявність таких молекул свідчить про неймовірне хімічне різноманіття космосу.

Цікаво, що NASA навіть найняло спеціального хіміка-парфумера Стіва Пірса, щоб той відтворив запах космосу в земних умовах для підготовки астронавтів до сенсорних сюрпризів під час майбутніх місій.