Дощ із крові й танці душ. Як різні народи пояснювали Північне сяйво

Від міфів про створення світу до політичних знамень - різні культури мали вкрай різні тлумачення ефектного природного явища, яким є Північне сяйво або Аврора бореаліс.

У дні після придушення якобітського повстання в Англії у 1716 році люди побачили дивні вогні, які пронизували нічне небо.

Їх описували по-різному: як "чисте полум'я", "щось, що нагадує органні труби", та "дощ із крові". Люди також по-різному трактували те, що бачили: від велетнів із палаючими мечами до армій, що б'ються в небі.

Під час повстання якобітів усунута католицька династія Стюартів прагнула повернути англійський трон і трактування цих видінь залежало від політичних і релігійних переконань людини.

Як писав тоді один англійський священнослужитель і письменник, хтось дивився на "зловісного незнайомця" з тривожним подивом. Інші ж, додавав він, "читали в його сліпучому обличчі долю народів і загибель королівств".

Сьогодні ми знаємо, що грайливі кольори й форми Аврори бореаліс спричинені активністю на поверхні Сонця. Коли сонячна активність різко зростає, Північне сяйво розфарбовує небо далеко за межами своїх звичних місць. Останніми днями сильна геомагнітна буря зробила північне сяйво видимим у багатьох районах Великої Британії та США.

Але письмові записи й усні традиції показують, що люди тисячоліттями були зачаровані цими танцюючими барвами і вигадували цікаві теорії про те, що їх спричиняє.

Деякі з цих історій є реліктами минулого. Наприклад, Біфрьост із норвезької космології - райдужний міст, що з'єднував світ смертних зі світом богів - можливо, був посиланням на аврору.