Хто виграв від «дипломатичного марафону» в Пекіні: аналіз візитів Трампа та Путіна (ВІДЕО)

Останніми днями Пекін став центром світової дипломатії. Голова КНР Сі Цзіньпін провів дві важливі особисті зустрічі з ключовими світовими лідерами — спочатку з президентом США Дональдом Трампом, а потім із президентом Росії Володимиром Путіним.

Це змусило багатьох експертів порівнювати обидва візити: хто зрештою отримав більше вигоди?

Порівняння візитів

На перший погляд, обидва візити були дуже схожими: урочисті зустрічі, червоні доріжки, діти з прапорцями, державні банкети та особисті церемонії чаювання з Сі Цзіньпіном.

Однак у деталях були помітні відмінності. Трампа в аеропорту зустрічав віцепрезидент КНР, тоді як Путіна — міністр закордонних справ. Під час зустрічі з Путіним поруч із Сі сидів ще один член Постійного комітету Політбюро, а під час зустрічі з Трампом його не було.

Візит Трампа тривав три дні і супроводжувався великою американською бізнес-делегацією. Основний акцент робився на торговельно-економічних питаннях. За підсумками Пекін погодився купити 200 літаків Boeing, відновити імпорт американської яловичини та збільшити закупівлі сільгосппродукції.

Візит Путіна був коротшим, але більш масштабним за складом делегації — майже половина російського уряду. Сторони підписали понад 40 угод і випустили спільну заяву про поглиблення стратегічного партнерства.

Оцінка результатів

Коментатор з питань Китаю Ален Фан вважає, що Сі Цзіньпін зумів отримати певні дипломатичні дивіденди як господар зустрічей, але реальних результатів було небагато: «Сі справді отримав певні дипломатичні дивіденди як господар зустрічей, але здебільшого на папері. Не реальні результати. По суті, Сі змусили взяти зобов’язання щодо закупівлі більшого обсягу американських товарів, і він не досяг значного прогресу в спробах переконати США скоротити військову підтримку Тайваню. Щодо Росії йому, навпаки, довелося виділити ще більше ресурсів для підтримки Путіна та його воєнних дій. Загалом це була спроба мінімізувати збитки — зазнати більших чи менших втрат — а не явної дипломатичної перемоги».

Аналітики зазначають, що Китай намагається балансувати між двома великими партнерами, намагаючись не допустити надмірного зближення США з Тайванем і водночас продовжуючи підтримувати Росію.

Таким чином, попри активну дипломатію Пекіна, справжніх переможців у цьому «дипломатичному марафоні» немає. Сі Цзіньпін отримав символічні дивіденди, але реальні стратегічні проблеми Китаю — слабка економіка, напруженість з США та витрати на підтримку Росії — нікуди не зникли.