Науковці виявили унікальний вид скорпіонів, що розпилюють отруту на відстань до 36 сантиметрів

Німецькі науковці відкрили перший у Південній Америці вид скорпіонів, здатних не лише жалити, а й розпилювати отруту на велику відстань. Новий вид членистоногих, який назвали Tityus achilles, виявили в гірському регіоні тропічних лісів Магдалена на території Колумбії. Результати дослідження представлені в журналі Zoological Journal of the Linnean Society.

Дослідник із Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Лео Лаобор’є провів серію спостережень за поведінкою цих членистоногих. Впродовж експерименту науковці дослідили 10 молодих скорпіонів і спостерігали 46 випадків викиду отрути. Максимальна дальність розпилення токсичної речовини становила 36 сантиметрів, причому скорпіони викидали як окремі краплі, так і цілий струмінь отрути.

Особливістю виявленого виду є здатність використовувати два різні методи застосування отрути. Tityus achilles може як традиційно вводити токсин через жало, так і розпорошувати його на відстані. Пряме введення отрути ефективніше уражає жертву, проте вимагає близького контакту з нею, під час якого жертва може встигнути травмувати нападника. Натомість розпилення є менш ризикованим, оскільки не потребує прямої взаємодії з противником, хоча цей спосіб менш цілеспрямований та ефективний.

Науковці звернули увагу на те, що рідина, яку розпилюють скорпіони, зазвичай має прозорий колір. Дослідники ідентифікували її як попередню отруту – токсичну речовину, що виділяється перед основним отруйним секретом молочного відтінку.

За словами Лео Лаобор’є, така стратегія захисту ефективна лише проти хребетних тварин, оскільки токсин повинен потрапити на чутливі тканини, зокрема в очі та ніс. Для безхребетних, захищених екзоскелетом, такий метод атаки майже неефективний.

Дослідники зазначають, що така екстремальна поведінкова реакція трапляється дуже рідко і є «витратною» стратегією виживання. Імовірно, в екосистемі мала скластися незвичайна ситуація, щоб така поведінка стала вигідною і закріпилася внаслідок еволюційного відбору.

Раніше подібну поведінку спостерігали лише у двох родів скорпіонів, що мешкають в Африці та Північній Америці. Дослідник припускає, що здатність розпилювати отруту може бути притаманна багатьом видам скорпіонів, проте вони не використовують її через відсутність еволюційної потреби в такому способі захисту.

Варто зазначити, що скорпіони належать до найдавніших істот на планеті. Відомо понад 2500 видів цих членистоногих. Усі вони мають спеціальну структуру на кінчику хвоста – тельсон, що містить резервуар з отрутою та жало для її введення. Скорпіони використовують отруту як для захоплення здобичі, так і для захисту від хижаків.