Реформа ЖКГ — з чим зіткнуться українці та якими будуть тарифи

Верховною Радою було ухвалено Закон №6013 "Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період". На цю подію мало хто звернув увагу, хоча вона стосується кожного. Цей документ, по суті, реформує систему житлово-комунального господарства. Так, чинні комунальні підприємства протягом 5-7 років мають перетворитися на господарські товариства, управління тепломережами переходить приватним операторам, створення нових КП фактично зупиняється. Це змінює баланс відповідальності за інфраструктуру, підходи до тарифів та інвестицій. Що це означає для Одеси? Як зміни вплинуть на тарифи та, відповідно, цифри у платіжках? І чи стане краще? 

Про це журналісти Новини.LIVE поговорили з експертом у сфері ЖКГ Валерієм Матковським.

Колапс кадрів

Хоча новий закон і передбачає зміну відповідальних осіб за тепломережі в усіх містах та селищах, це не вирішує головної проблеми — відсутність кадрів. Сьогодні зарплати в комунальних підприємствах не найкращі, тому фахівців там бракує. Люди йдуть на іншу роботу, перепрофілюються, а нові кадри не вирощуються та й бази для цього, можна сказати, вже немає.

"Колись багато хто говорив: що ви робите, ліквідовуючи ПТУ — професійно-технічні училища, які готували молодь після 8–10 класів працювати на тракторах, комбайнах тощо? Сьогодні маємо колапс кадрів, бо таких людей бракує. Система житлово-комунального господарства набагато складніша, ніж та, для якої колись готували у ПТУ. Тому якщо керівники відповідальних міністерств не справляються зі своєю роботою, потрібно змінювати керівників, а не ламати систему", — зазначає експерт.

Як показує практика, будь-які зміни так чи інакше відбиваються на якості роботи, і найчастіше в негативному плані. Плюс зміна власності підприємств потягне за собою й інші проблеми, які необхідно вирішувати вже в міру їхньої появи.

Нові тарифи

Для українців важливим аспектом завжди була якість послуг і, звичайно ж, тарифи — чим нижчі, тим краще. Ось тільки зважаючи на те, як буде змінено власність підприємств з постачання тепла, вартість більше не контролюватиметься муніципалітетом. А діри, що виникли в бюджеті, потрібно буде чимось компенсувати.

"Звичайно, тарифи зростуть, раніше держава компенсувала різницю в тарифах у тому числі приватним компаніям. Нині у держави коштів немає і найближчим часом не буде. Передача в приватні руки фактично дозволяє владі відійти убік і сказати: це ваші відносини з приватною компанією. Переходити до цього треба, розуміючи наслідки", — каже експерт Валерій Матковський.

Це зручний спосіб зняти із себе відповідальність. Більше того, скидається досить великий баласт, адже сьогодні стан мереж в організацій, що постачають тепло, в досить жалюгідному стані. На їхню заміну потрібні мільярди гривень. 

"Для чого держава це робить? Щоб люди не казали, що це держава піднімає ціни. Держава скаже: це приватні компанії, вирішуйте стосунки на місцях і не ставте це у провину державі та депутатам, які ухвалюють рішення. Тому такі кроки слід приймати обдумано — так, щоб вигоду мали люди, а не приватні компанії, які прагнуть забрати цей ринок у свої руки", — зазначає спікер.

Перехідний період

Законом передбачається перехідний період 5-7 років. За цей час усі комунальні підприємства мають стати товариствами з обмеженою відповідальністю. На думку експерта, такий довгий перехід — це ризик безкінечних "латок" замість оновлення. Коли ресурси йдуть на аварії, планові заміни відкладаються, а зношеність зростає. У містах зі старими трубами це особливо видно взимку: слабкі ділянки сиплються одна за одною.

"Якщо держава вже ухвалить рішення, то вкладатиме гроші в ці мережі переважно на ліквідацію поривів, які траплятимуться. Усе інше поступово приходитиме у поганий стан. І буде довгий період — не рік, не два, не три, не п’ять — коли люди отримуватимуть послуги в незадовільній якості", — відповідає експерт.

Тому перехідні роки — найважчі: люди чекають швидких змін, а заміни мереж тягнуться довго. У цей період переважно латають пориви, системні роботи відкладаються. На тлі зростання платіжок це лише підсилить невдоволення.

Збиткові підприємства

Суперечка про "збиткове тепло" триває роками. За оцінкою експерта, причина не в самій послузі, а в організації. Коли немає відповідальних управлінців, навіть робочі рішення лишаються на папері.

"Ця історія про те, що теплопостачання завжди збиткове, значною мірою надумана. Казати, що це неприбуткова сфера, — неправда. Інша річ — у місті немає менеджменту, який реально робив би комунальне підприємство ефективним і прибутковим. Проблема — у кадрах, які нині виконують обов’язки керівників", — зазначає експерт Валерій Матковський.

Мінікотельні

Ще кілька років тому був задум перевести частину масивів на локальні джерела, але далі ідеї справа не пішла: проєкт "впирається" не в бажання, а в технічні можливості. На папері це виглядає просто, у трубах і тиску — зовсім інакше. Як тільки доходить до конкретних мікрорайонів, вилазять деталі, без яких "перемикання" небезпечне або взагалі неможливе.

"Щодо котелень — питання слушне, його порушували не раз. Але все застопорилося з однієї причини: щоб переводити мікрорайони на мінікотельні, потрібен достатній робочий тиск газу, а його там немає. Має бути продумана система з належним тиском і синхронізацією з водоканалом", — зауважує спікер.

Мінікотельні працюють лише там, де є технічні умови: достатній тиск газу, підготовлені мережі й безпечні перемикання. Якщо цього немає, очікуваного ефекту не буде. Ідея приваблива, але часто зупиняється на реаліях інженерії.

Залучення інвесторів

Інтерес до теплових активів є, але момент входу визначатимуть безпека й стан економіки. Поки ризики високі, рішення відкладаються або обмежуються точковими проєктами. Масштабні інвестиції можливі лише за більш передбачуваних умов.

"Це "ласий шматок", є зацікавлені компанії, які із задоволенням зайдуть. Питання сьогодні залежить від того, яка ситуація буде в державі, яка нині перебуває у стані війни, і від економіки — як вона складатиметься", — відповідає експерт.

Ринок тепла інвесторам справді цікавий — зрозумілі активи та потенційний дохід. Коли ризики знизяться, інтерес швидке перейде у потенційні угоди.

Прогнози на зиму

Опалення залежить від електрики й води. Відключення світла зупиняють насосні, проблеми з газом — котельні. На тлі ударів по інфраструктурі запас міцності мінімальний, і навіть дрібні збої швидко переростають у відключення.

"Вважаю, що зима буде дуже важкою — не лише через стан тепломереж. Це і забезпечення електроенергією, і водою. Ми бачимо, скільки останнім часом було ударів по газоперекачувальних станціях", — зазначає спікер.

Прогноз опалювального сезону залишається невизначеним. Стан енергосистеми та зношені тепломережі — головні ризики, особливо в пікові морози. Гарантій безперебійної роботи немає: можливі збої та повторні пуски.

"Якщо так триватиме далі, матимемо серйозні проблеми із забезпеченням тепла, і як проходитиме сезон, сказати важко. Влада говорить одне, але є фахівці, які розуміють реальні причини. Тут справді дві складові — енергетика і стан мереж. Місто мало б вчасно вжити заходів, але зроблено це неналежно. Прогнозувати не беруся; хочу лише побажати, щоб ми пройшли зиму з мінімальними втратами", — каже експерт Валерій Матковський.

 Закон міняє модель: теплом керуватимуть приватні оператори, бюджетних дотацій більше не буде. Для споживача це означає вищі рахунки й довгий перехід без швидких покращень. Далі все вирішать три фактори: стан мереж, стабільність енергосистеми та готовність інвесторів вкладати гроші в тепломережі.