У Сонячній системі виявлено новий водний світ: де він розташований (фото)

Науковці наразі мають багато доказів того, що на супутнику Юпітера під назвою Європа точно існує підземний океан із рідкої води. І там навіть може існувати позаземне життя. Тепер же з’явилися нові докази того, що і супутник Юпітера під назвою Каллісто також є океанічним світом. Дослідження опубліковано в журналі AGU Advances, пише Universe Today.

Зовсім нещодавно астрономи виявили докази існування підземного океану на одному із супутників Урану, як уже писав Фокус, а тепер нові дані вказують на те, що в Сонячній системі існує ще один океанічний світ. Це супутник Юпітера Каллісто.

Каллісто є другим за величиною супутником газового гіганта і третім за величиною супутником у Сонячній системі. Перші докази того, що там може бути підземний океан астрономи виявили ще 25 років тому.

 

Каллісто має інший зовнішній вигляд, ніж супутник Юпітера Європа і супутник Сатурна Енцелад, де також, як показують спостереження, під крижаною поверхнею існують океани з рідкої води. Але докази наявності океану на супутнику не пов’язані із зовнішнім виглядом його поверхні та льодом.

 

Основні докази, що підтверджують наявність океану на Каллісто, виходять із магнітного поля супутника Юпітера. На відміну від магнітного поля Землі, створюваного в ядрі планети, магнітне поле Каллісто є індукованим. Це означає, що воно створюється взаємодією Каллісто з Юпітером і його надзвичайно потужним магнітним полем. Щоб Каллісто міг індукувати магнітне поле, у супутника повинен бути шар провідного матеріалу. Цей шар, як вважають учені, є океаном із рідкої води.

 

Раніше передбачалося, що індукція всередині іоносфери Каллісто відповідає за значну частину спостережуваних магнітних полів. Вважали, що іоносферна індукція створює індуковані магнітні поля, певною мірою схожі на ті, що очікуються від підземного водного океану.

Нове дослідження, засноване на даних космічного апарату «Галілео» (вивчав Юпітер і його супутник із 1995 до 2003 року), показує, що у Каллісто є підповерхневий океан і що він відповідає за магнітне поле супутника.

 

Вчені створили чотиришарову модель Каллісто, включно з іоносферою супутника. У моделі вони змінювали товщину крижаної кори, товщину океану і рівень провідності. Автори дослідження дійшли висновку, що магнітне поле супутника, найімовірніше, виникає через поєднання товстого океану, що проводить, та іоносфери.

Астрономи також дійшли висновку, що товщина океану від морського дна до крижаної кори становить десятки кілометрів, а сама кора також може бути товщиною в десятки кілометрів. На це вказують геологічні особливості поверхні.

Підтвердити наявність океану на Каллісто зможуть космічні апарати Europa Clipper і JUICE, які зараз летять до Юпітера. Планується, що Europa Clipper здійснить дев’ять прольотів повз Каллісто на відстані від 250 до 1800 км. А JUICE здійснить 21 проліт повз супутник на відстані від 1000 до 7000 км. Обидва апарати мають досягти системи Юпітера у 2030 і 2031 роках відповідно.