Я розповім вам, що правильно, а що ні. Але ви все одно залишитеся при своїй думці

Іду в гості до подруги, яка має 9-річну доньку та 60-річну маму. Крики дорослих і плач дитини чути з вулиці. Бабуся зварила бобовий суп, дитина хотіла покласти в суп сметану, бабуся заборонила, бо в бобовий суп не кладуть сметану: так неправильно. Подруга кидається між ними. І дочка шкода, і маму образити не можна. Я дівчинку чудово розумію, бобовий суп - рідкісна гидота, без сметани його їсти неможливо. Але зі сметаною – неправильно.

Я Олена Пастернак,  психолог  та  блогер . І я точно знаю, що кожен із нас чи не щодня опиняється перед вибором: зробити те, що хочеться насправді, чи підкоритися чужим вимогам. А іноді ми й самі можемо виступати в ролі суворої бабусі, яка точно знає, що зі сметаною належить тільки борщ.

У 35 років я вирішила вчитися кататися на ковзанах. Зі зрозумілих причин: я виросла в країні, де +10 у січні вважається пекельним холодом, а в лютому цвітуть проліски. Сніг побачила вперше на 12 років, після переїзду до Росії. Потім у мене була травма, потім не було грошей, потім було страшно та соромно.

І ось, подолавши збентеження, сором і страх, я стаю на ковзани і чую, що я надто стара, щоб починати щось нове. Це не правильно.

У магазині хлопчик років трьох тягне до себе коробку з великою лялькою в блискітках і відразу отримує від тата по руках: «Ти що, дівчисько? Ходімо, я куплю тобі машинку». Лялька для хлопчика – неправильно.

Неправильно їсти із хлібом. Без хліба також неправильно. Неправильно носити рожеве, якщо ти старше 5 років, і діаманти, якщо молодше 50. Неправильно фарбувати волосся. Ходити з сивиною теж неправильно. Неправильно виділятись. Бути непомітною – неправильно.

Неправильно любити картоплю із котлетами. Неправильно не любити грейпфрути. Неправильно пити каву. Не пити каву також неправильно. Відбілювати зуби – неправильно. Неправильно ходити із жовтими зубами. Не хотіти у відпустку на море – неправильно. Втомлюватися на роботі, не бути позитивним і не займатися йогою — також. Не любити театр – неправильно. Любити комп'ютерних тарганів, що пожирають зірковий десант у 3D, — неправильно втричі. Неправильно сперечатися із дорослими. Не вміти обстоювати свою думку неправильно.

Неправильно старіти. Молитися неправильно також. Неправильно дивитись «дурні» комедії, правильні люди дивляться лише концептуальне кіно. Неправильно слухати поп. Неправильно слухати рок. Оперу, мабуть, правильно, але ні. Неправильно не любити батьків. Але й бути залежним від них теж неправильно. Неправильно не хотіти заміж, але говорити про це чоловікові теж неправильно. І це я ще мовчу про стосунки, розлучення, зайву вагу, зайву худорлявість, гроші і так далі.

Для мене будь-яке «неправильно» означає, що десь є той, хто завжди має рацію. Такий стандарт правильності. Напевно, він поміщений в палату мір і ваг під якою-небудь кодовою важкою назвою. І щоразу, коли ти хочеш щось, тобі обов'язково треба звіритися з еталоном правильності, щоб відповідати.

Єдині правила, яких я дотримуюсь, - це правила безпеки. Ті, що написані кров'ю. І ті, що покращують життя: віддавати вчасно борги, платити за рахунками, мити підлогу, не сперечатися з ідіотами. Решта — особиста справа кожного. Суп можна їсти хоч із сметаною, хоч із варенням, а можна не їсти взагалі. Дитина може грати у ляльки, якщо хоче, то і в мавп, і в кришки від каструль. Починати щось нове можна і в 30, і в 50, і ніколи.

Правильно шанувати себе. Правильно шанувати інших. Правильно хотіти щастя для себе. І те, що інші теж хочуть щастя, правильно. Визнавати чуже "правильно" рівноцінним своєму.