Як діяти під час хімічної тривоги

Воєнні дії підвищують ризик ураження цивільного населення отруйними хімічними речовинами. Йдеться не тільки при хімічну зброю, яка лишається реальною загрозою, попри міжнародні конвенції, що забороняють її застосування. Але навіть звичайний удар безпілотників чи ракет по об’єктах інфраструктури може спричинити так звану хімічну аварію — витоки чи викиди небезпечних речовин з пошкоджених трубопроводів, сховищ, резервуарів тощо на хімічних чи енергетичних підприємствах. У подібних випадках знання чітких алгоритмів дій можуть врятувати життя й здоров’я.

Види отруйних речовин

Отруйні речовини можуть мати форму газу, рідини або сипучих тіл. Відповідно різняться і шляхи ураження організму: через пару, що вдихається, через потрапляння на слизові оболонки, через контакт зі шкірою. Деякі хімічні сполуки можуть накопичуватися в грунті, тоді небезпечним стає перебування у певній місцевості.

Функціонально отруйні речовини поділяються на групи, назви яких промовляють за себе:

• шкірно-наривні (наприклад, іприт);
• нервово-паралітичні (наприклад, зарин);
• задушливої дії (наприклад, хлор, фосген);
• загальноотруйні (наприклад, хлорціан);
• інкапаситанти — речовини, які порушують дієздатність, хоча загалом несмертельні (наприклад, так звана «черемуха»).

Сповіщення про хімічну небезпеку

Звук сирени, який сповіщає про хімічну небезпеку, дещо відрізняється від традиційного сигналу повітряної тривоги. Хімічна тривога оголошується чергуванням довгого і короткого звуків сирени.

Одночасно повідомлення про хімічну небезпеку передається іншими засобами: через гучномовці, радіо, телебачення, месенджери, СМС. В таких повідомленнях зазвичай зазначаються такі деталі:

• отруйні речовини, які загрожують;
• уражена територія;
• фактори й тривалість ураження;
• рекомендації, як уберегтися від ураження;
• рекомендації, як надати первинну допомогу при ураженні;
• вказівки для евакуації із зони ураження;
• номери екстрених служб, куди слід звернутися по допомогу.

Про присутність отруйних речовин також може свідчити різкий хімічний запах, пара або дим (зеленуватого, жовтуватого, білого кольору), нетипове забарвлення водойм, масова швидка загибель дрібних тварин.

Дії під час хімічної тривоги

Якщо ви знаходитесь у приміщенні

У більшості випадків варто перейти на найвищі поверхи будівлі: багато отруйних речовин важчі за повітря, тому зосереджуються біля поверхні землі.

1. За можливості попередьте сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч.
2. У більшості випадків варто перейти на найвищі поверхи будівлі:
3. Щільно зачиніть усі вікна і двері.
4. Закрийте вентиляційні отвори, димоходи тощо. За можливості усі отвори варто для певності зашторити щільною тканиною, мокрою ковдрою.
5. Якщо є така можливість, загерметизуйте щілини у стиках рам мокрою тканиною, плівкою, скотчем, пластиром, ізоляційною стрічкою.
6. Вимкніть кондиціонери, вентиляцію, витяжки, нагрівальні прилади. Перекрийте газ.
7. Скористайтеся засобами захисту органів дихання (протигази, маски). За відсутності — дихайте через вологі пов’язки з марлі чи тканини. Якщо це доступно — змочіть їх у двох — п’ятивідсотковому розчині харчової соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).
8. Через будь-який канал інформації стежте за новинами про надзвичайну ситуацію. Виходьте з укриття лише тоді, коли почуєте офіційне повідомлення, що небезпека минула.

В ідеалі у будинку (квартирі, офісі) на випадок хімічної тривоги повинна бути заздалегідь створена так звана «кімната безпеки» — найвіддаленіше від вулиці приміщення. В ній тримайте запаси питної води, їжі, ліків щонайменше на дві доби (у герметичних ємностях), засоби гігієни, зміну одягу (герметично запаковані у плівку), засоби захисту органів дихання.

Якщо ви знаходитесь на вулиці

1. Негайно залиште зону ураження. Стежте за напрямом вітру, рухайтеся проти нього або під кутом 90° до нього.
2. Рухайтеся швидко, але не переходьте на біг, зберігайте рівне дихання, уникайте глибоких вдихів.
3. За можливості захистіть органи дихання — хоча б пов’язкою зі зволоженої тканини. За наявності вдягніть захисні окуляри.
4. Прикрийте тіло одягом так, щоб залишити якнайменше відкритих ділянок шкіри.
5. Не торкайтеся ніяких предметів.
6. Обминайте калюжі.
7. Якщо немає можливості вийти з небезпечної зони — зайдіть у найближче приміщення та дотримуйтесь правил перечікування тривоги усередині будівлі. Ідеальні укриття — штатні бомбосховища, станції метро.
8. Інший варіант — зачинитися в автівці, піднявши вікна, вимкнувши двигун, кондиціонер та вентиляцію.
9. У багатьох випадках отруйна речовина важча за повітря, тому врятуватися від ураження можна, зійшовши на узвишшя, залізши на дерево, ліхтар тощо.
10. Через будь-який канал інформації стежте за новинами про надзвичайну ситуацію. Виходьте з укриття лише тоді, коли почуєте офіційне повідомлення, що небезпека минула.

Якщо ви мали контакт з отруйною речовиною

1. Якнайшвидше зніміть верхній шар одягу. Не знімайте одяг через голову, краще розріжте.
2. За можливості покладіть знятий одяг у кілька герметичних пакетів, заклейте липкою стрічкою.
3. За можливості прийміть душ або принаймні обмийте відкриті ділянки шкіри великою кількістю води з милом.
4. Якщо очі уражені отруйною речовиною, промивайте їх 10—15 хвилин. Не використовуйте при цьому мило.
5. Пийте багато рідини (воду, чай, молоко, сік).
6. Уникайте фізичних навантажень.
7. Не торкайтесь інших людей: хімічне отруєння не заразне, але залишки отруйних речовин на вашому тілі та одязі можуть зашкодити тим, хто вас оточує.
8. За першої можливості зверніться до лікаря.

Корисні контакти

• ДСНС (пожежна, надзвичайні ситуації) — 101

• Поліція — 102

• Швидка допомога — 103

• Єдиний номер екстрених служб (з мобільного) — 112