Як мафіозі викрали відомого джазмена Фетса Уоллера та змусили його грати на дні народження Аль Капоне

Як то кажуть, якщо ваша вечірка не схожа на це, то навіть не запрошуйте мене. Якось головорізи Аль Капоне викрали зірку світового масштабу, культового джазмена Фетса Уоллера, щоб зробити сюрприз босу на день народження. Витівка вдалася — бідолаха прожив в апартаментах гангстера, виконуючи обов'язки придворного музиканта і розважаючи «Ворога громадськості №1» своїми жартами. Його не вбили і не покалічили, але після цього випадку джазмен помітно схуднув, лишив і розлюбив деякі зі своїх найвдаліших жартів. Напевно, так почувалися блазні при дворі особливо схильних до страт королів.

Трохи про Фетса Уоллера та Аль Капоне

Аль Капоне і Фетс Уоллер — дві великі людини епохи «ревущих двадцятих». І обидва, що характерно, починали з індустрії розваг. Фетс грав у ресторанах і, подейкують, борделях. Аль Капоне працював у них вибивалою і кришував.

Щоправда, джазмен так і залишився обертатися у цій сфері, а ось майбутній мафіозний бос піднявся вище. У 1920 році знаменитий гангстер Торріо запросили його в банду Джеймса Колозімо. Потім хтось убив Колозімо, і його місце зайняв Торріо.

Потім замах вчинили вже на Торріо, він вижив, але від гріха подалі передав владу Аль Капоне. Через це багато хто думає, що справжнім замовником був саме він. Але навіть якщо це неправда, людина це була небезпечна, непередбачувана і психопатична. Загалом газетне прізвисько «ворог громадськості №1» він отримав не просто так.

Фетс Уоллер провів 20-ті роки, рухаючись у зворотному напрямку. Він здобув славу всенародного улюбленця, життєрадісного кутила, жіночого угодника і дотепного жартівника. Куди б його не заносило, він відразу ставав серцем компанії і душею вечірки. Його концерти збирали аншлаги не лише у Штатах, а й у Європі. Загалом, це була та сама людина, яку кожен хотів би бачити на своєму дні народження.

Найкращий день народження Аль Капоне

Увечері 17 січня 1926 року Фетс Уоллер (трохи напідпитку, але в рамках пристойності) виходив з готелю «Шерман» у Нью-Йорку. Укутавшись у пальто від завірюхи, він не помітив, як його оточили четверо італійців. Один із них підняв пістолет і наказав джазменові сідати в лімузин. Якийсь час він їхав в оточенні найвідчайдушніших бандитських беших, які бачив у своєму житті. Ніхто нічого не пояснював. Бідолашний Фетс вирішив, що його везуть вбивати — напевно через якийсь контракт або через те, що його менеджер не відстебнув мафії.

Коли лімузин доїхав до місця призначення, шикарного нью-йоркського готелю «Хортон», одяг Фетса можна було вичавлювати, а в черевиках хлюпала від поту. Його вивели назовні і, підганяючи пістолетом, приставленим до спини, ввели в хол готелю.

Усередині Фетса Уоллера чекали овації. Десятки чоловіків та жінок аплодували йому. Втім, пістолет прибирати не поспішали. Так п'ятірка — джазмен та його викрадачі — пройшли до піаніно. Музиканта посадили та порадили грати так, ніби від цього залежить його життя. Мотивація все. Можливо, це був найвідоміший, відчайдушний і найкращий концерт у його кар'єрі.

Найбільше на оплески розорявся чоловік у першому ряду. Радість видавала у ньому справжнього фаната. У щасливому шанувальнику Фетс дізнався Аль Капоне . Його люди, знаючи пристрасть боса до джазу, вирішили влаштувати імениннику сюрприз, але зробили це по-своєму — грубувато і мало не довівши «подарунок» до інфаркту.

На щастя, все обійшлося, але не без нових стресів та труднощів. Фетса Наварро протримали у «Хортоні» три дні – стільки тривала вечірка на честь дня народження Аль Капоне. Джазмен спав на лавці біля піаніно, пив літри шампанського з гостями і, згадуючи дуло пістолета між лопатками, відчайдушно жартував.

За кожну зіграну пісню Капоне особисто відстібав 100 доларів (великі гроші на ті часи). Так що додому схудлий, нервовий і космічно-п'яний Фетс Уоллер повернувся набагато багатшою людиною, ніж був до цього. Всі ці дні рідні не знали, де він і вважали його зниклим безвісти.