Як працює артилерія українського війська: розмова з пресофіцером 48-ї бригади

Богдан Петренко розповів про свій військовий шлях.

— Я долучився до українського війська у березні 2022 року. У перші дні великої війни — це було більш панічне відчуття, будемо відвертими. Було незрозуміло, що робити, ніхто не розумів. Я займався тим, що вивозив родину. А потім був момент, коли все переламалося: я їхав у Бучу забирати родину брата. Це було 25 лютого. І я побачив хлопчину, який був також віку як моя донька. Виглядав років на 19 і тягнув здоровезний кулемет. Я просто побачив це, і в мене сльози на очах почали текти. Я зрозумів, що моє місце тут, в армії. Бо мають захищати всі — не тільки наші діти, а і ми також. Мене довго не відновлювали у військкоматах, бо я не служив в армії, але у мене була військова кафедра. До березня місяця мене відфутболювали і казали: «Ідіть гуляйте, є кому». Але у березні нарешті залучили. Я став командиром піхотного взводу. Після трьох тижнів підготовки нас одразу відправили на нуль. Так фактично і сформувався бойовий досвід. Десь через півтора року я прийшов у військкомат і сказав, що хочу бути пресофіцером, бо маю відповідний досвід — працював у пресслужбі, журналістом. Мені сказали: «Так, добре», подивилися книжку і знову пішов командиром взводу. Я це до того кажу, що зараз у людей є можливість. Є рекрутинг. Людина може прийти й сказати: «Я хочу бути водієм» — і стати водієм. А на початку війни ти просто йшов за тією спеціальністю, яка була записана у військовому квитку.

Богдан розповів, на якому напрямку зараз перебуває 48-ма окрема артилерійська бригада і які функції виконує.

— Ми стоїмо на Південно-Слобожанському напрямку — це Харківська область, схід Харківської області. Ми прикриваємо піхотні підрозділи. Артилерія — це специфіка, вона розтягнута по всьому спектру. Якщо говорити про роль артилерії сьогодні, то порівняно з початком війни, коли до 80% уражень була саме артилерія, зараз її роль трохи зменшилася через розвиток БПЛА. Але артилерія все одно зберігає ключові функції. Ми працюємо незалежно від погоди — сніг, дощ, снаряд летить за заданими координатами. Плюс сила ураження снаряда значно відрізняється від будь-якого FPV. На сьогодні немає механізованих штурмів ворога. Цьому сприяє ландшафт і наявність річок. Росіяни не спроможні побудувати переправи — ми їм цього не даємо. Всі вони знищуються, зокрема й артилерією. Також немає повноцінного підвозу логістики. Збільшується сіра зона, яку штурмовику треба пройти пішки, з амуніцією та продуктами. І, зрозуміло, що за цей час йому ще треба вижити.

Богдан Петренко розповів про рекрутинг у 48-й ОАБр.

— Усі думають, що в артилерії потрібні лише артилеристи, але це не так. Ми бригада, яка продовжує формуватися, тому нам потрібні фактично всі спеціальності. Командири гармат, навідники, такелажники — усе, що стосується артилерії. Потрібні логістичні спеціальності, водії, кухарі. Це і підвезення боєприпасів, і харчування, і робота в тилу. Також у нас активно розвивається безпілотна складова — як повітряна, так і наземна. Потрібні оператори БпЛА та техніки, які можуть їх обслуговувати. Можна зайти на нашу сторінку у Фейсбук і там є всі наші контактні дані.