Жертвоприношення та загадкова ікона. Лише одиниці знають про цей містичний скельний монастир в Україні

ВУкраїні існує чимало загадкових місць, які оповиті купою легенд, до прикладу, скельний монастир у селищі Монастирок Тернопільської області. Ця таємнича пам'ятка розташована біля річки Серет серед мальовничих скель.

"Телеграф" розповість, що цікавого у скельному монастирі та покаже його. Зауважимо, що про всі ритуали, які відбувались на території цієї печери, достеменно не відомо і досі.

Скелястий монастир буквально створено в середині печери. Напочатку свого існування він був прихистком для язичників та їх ритуалів жертвоприношення, однак з приходом на територію села християнства це змінилось.

Як зазначають історики, скельний монастир у Монастирку заснували в ІХ ст. Тоді монахи поселились і вели служіння у гроті під назвою "Язичеський". Назва печери вказує на те, що раніше у ній розташовувалось язичницьке капище.

Додамо, що поруч зі скельним монастирем у XVI ст. було збудовано Свято-Воздвиженський василіанський монастир та келії для монахів. Однак печери продовжували належати до частини монастиря.

Мурований храм кілька разів руйнувався і його відновлювати. До прикладу, востаннє у 2001 році. Одного разу на відновлення храму витратили до 15 т цементу.

Оновна частина скельного монастиря — це Язичницька печера 9,4 м на 4,8 м. Вона поділена на три умовні частини: притвор, нава та вівтар, який повернуто на схід. Зверху печера накрита 6-метровим кам’яним навісом, який підтримують три опори з неотесаного каменю. Природні опори замінили на ці у ХІХ ст.

В середині печери буквально в стіні витесана чудодійна ікона. Її помітили ще перші монахи, а згодом богомази розмалювали стіну. Деякі легенди кажуть, що фарби зі скелі постійно "зникали" нібито печера вбирала їх у себе.

Ікона зображає Ісуса Христа із закритими очима. Вважається, що він нібито закрив очі, аби не бачити усіх людських гріхів. За повір'ям, сюди приходять люди просити прощення у Бога за найстрашніші гріхи.

Однак скелястий монастир має і вузький коридор, який виводить на інший бік печери, де розташована тераса. Біля входу у гріт стоїть величезний камінь, який називають жертовним. На ньому є вирізаний хрест та жолоб. Вважається, що саме тут в часи розквіту язичництва люди поклонялись богам і робили ритуальні жертвоприношення.

Є легенда, що в цей жолоб збиралась кров принесених у жертву тварин. І нібито під час дощів, зібрана там вода набуває кольору крові. За словами істориків, порода жертовного каменю відрізняється від породи печер. Тому вважається, що цей камінь принесли до них.