В останній тиждень тема водопостачання у Миколаєві відтіснила на другий план навіть інформацію про бойові дії, тим більше, що скрізь на фронті, за винятком Маріуполя, спостерігається відносне затишшя. Щодня для пересічного городянина починається з одного питання: де набрати води? Стояти у черзі біля бювету в очікуванні, коли підвезуть? Дочекатися приїзду автоцистерни, біля якої також доведеться стояти у черзі? Або поїхати до джерела — хоч і там доведеться відстояти щонайменше годину. Черг немає хіба що біля річки — але й там багато бажаючих набрати хоча б річкової води.

За низкою подій, що відбувалися у Миколаєві наприкінці минулого року, багато хто не оцінив масштаби іншої події. Миколаївці перебували в очікуванні локдауну, уявляли собі, як його проведуть, як він позначиться на нас усіх і кожному зокрема, що буде під час його, що після. І захоплення нафтобази, яке відбулося 25 грудня, для багатьох виглядало як цілком собі рядова подія, такий собі місцевий «екшн», яких у нас за останні роки і так «вище даху». Подумаєш – якась нафтобаза, якесь захоплення. Мало, що в нас захоплюють.

Традиційно Миколаїв вважається містом корабелів. Тим часом на практиці ми зіткнулися з тим, що кораблебудівна галузь у Миколаєві перебуває у стані глибокої кризи та шансів на її відродження, прямо скажемо, небагато. Сьогодні правильніше називати Миколаїв не містом корабелів, а містом портовиків. На відміну від кораблебудівної галузі, порти процвітають, розвиваються, нарощують потужності і, що найважливіше, створюють робочі місця та роблять вагомий внесок у міський бюджет.

Вибори депутатів Миколаївської міськради восьмого скликання відбулися понад місяць тому, проте до останніх днів зберігалася невизначеність

Миколаївська санаторна школа-інтернат №7, розташована в мікрорайоні Ліски, ризикує втратити частину своїх приміщень і територій. Кілька родин, тимчасово заселених у приміщення, що належать інтернату, не лише не бажають їх звільняти, а й претендують на приватизацію.

Напередодні як святкових, так і скорботних дат, пов'язаних із Великою Вітчизняною війною, ми згадуємо наших близьких, які воювали, солдатів та офіцерів, про яких розповідали в школі або про які ми читали в книгах.

Южноукраїнськ знову в центрі уваги. Чинний міський голова може повторити незавидну долю своїх попередників – піти з посади раніше встановленого строку. Підстава для усунення та сама, через яку втрачали посади й попередні керівники міста енергетиків, – обвинувачення у корупції.

Вчорашній інцидент у Миколаївській ОДА, пов’язаний із нападом на журналіста Олександра Влащенка, викликав значний резонанс і висвітлюється в багатьох ЗМІ.

1 березня 2014 року в Миколаєві відзначилося найпотужнішою та наймасовішою проросійською акцією, причому у таких масштабах, у яких ще вчора її важко було собі уявити. Сонний і, здавалося б, аморфний Миколаїв (востаннє «піднімався» хіба що після трагедії, що сталася з Оксаною Макар) буквально «повстав».

Візит вищих керівників держави для провінційного міста – це завжди подія, а якщо йдеться про Президента, то й поготів. Чим запам'ятається миколаївцям візит Віктора Януковича, що відбувся минулого четверга?

9 вересня мешканці Южноукраїнська Миколаївської області мають зробити вибір – проголосувати за нового міського голову.

У суботу, 9 червня, у Миколаєві, на відрізку проспекту Жовтневого між мікрорайонами Широка Балка та Жовтневе, відбулося урочисте відкриття автоцентру компанії «Автогранд Миколаїв». На сьогоднішній день ця компанія є єдиним дилером концерну "Фольксваген" у Миколаївській області. А відкритий у Миколаєві центр є найсучаснішим, єдиним таким у своєму роді та аналогів в Україні не має.

2 березня у «блакитній залі» Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру відбулася презентація книги Тетяни Губської «Місто мармурових ангелів», виданої накладом 1000 примірників у видавництві Ірини Гудим. Далеко не кожна сучасна книга знаходить гарячих прихильників, а от у книги Тетяни Губської вони вже є.

Якщо влітку, навесні чи восени через річку можна перебратися тільки вплав або за допомогою спеціального плавального засобу, то взимку, навіть у наших широтах, часто відкривається можливість пройти з одного берега на інший, ніби по звичайній дорозі, пішки. З точки зору скорочення відстані та економії часу – зручно, але для життя – небезпечно.

19 липня в Южноукраїнську з’явився пересувний звіринець, який «оселився» на території торгівельно-оптової бази по вулиці Дружби народів. Мешканці міста атомників, натхненні перспективою порадувати дітей видовищем екзотичних тварин, дружно кинулися купувати квитки.