Новий магістральний водогін у Миколаїв практично готовий: скільки буде коштувати вода?

Ось уже кілька місяців однією з головних тем, які регулярно обговорюються у Миколаєві, є завершення будівництва нового магістрального водопроводу.

Заплановане поліпшення ситуації з водою регулярно висвітлюється у ЗМІ, обговорюється в соціальних мережах, кулуарних розмовах на роботі і навіть удома, як заведено говорити, «на кухнях». Без перебільшення можна сказати, що місто завмерло в очікуванні: після трьох з половиною років «водної кризи» в кранах нарешті може з'явитися нормальна вода – чиста, прозора, без огидного запаху. Дехто навіть стверджує, що якість води буде кращою за ту, що тече з альпійських льодовиків – таку воду п'ють, наприклад, в Австрії. Називаються й різні терміни: одні пишуть про кінець вересня, інші обережно називають жовтень-листопад, треті взагалі переносять знакову для всіх городян подію до Нового року.

На тлі великої кількості інформації та нестримного оптимізму публікацій у ЗМІ все частіше виникає питання: а чи не завищені очікування городян? Як справи з термінами введення в експлуатацію нового водоводу? І, головне, якої якості буде вода? Невже справді як із альпійського льоду?

Журналісти «Новин-N» спробували знайти відповіді на ці запитання. У результаті вдалося зібрати достатній обсяг інформації, який дає досить точне уявлення про те, якою насправді є ситуація навколо будівництва нового водоводу, коли він почне працювати і якої якості там буде вода.

Коротко нагадаємо історію питання. Централізоване водопостачання у Миколаєві припинилося 12 квітня 2022 року через пошкодження під час бойових дій магістрального водопроводу «Дніпро-Миколаїв». Наступні три-чотири тижні води у водопровідній мережі не було взагалі. Миколаїв накрила безпрецедентну «водна криза»: біля машин, які привозили воду для населення, вишиковувалися величезні черги. Багато жителів для технічних потреб стали використовувати воду з річки, дощову воду тощо.

У середині травня у водопровідну мережу подали воду з Дніпро-Бузького лиману, але годилася вона лише для того, щоб зливати в унітазі.

Наприкінці червня 2022 року замість води з лиману, у водопровідну мережу подали воду з річки Інгулець. Якість її дещо покращилася, проте вона, як і раніше, була придатна тільки для суто технічних потреб.

Незважаючи на звільнення Херсона, відновити роботу магістрального водопроводу «Дніпро-Миколаїв» не вдалося: спочатку під час ворожого обстрілу було пошкоджено водозабір, а підрив греблі Каховської ГЕС остаточно поставив хрест на спробах відновити подачу води з Дніпра.

Зараз Миколаїв продовжував отримувати воду з Інгульця і ​​якість її викликає великі нарікання у споживачів.

Проблему треба було вирішувати У 2023 році французька компанія EGIS розробила концепцію та техніко-економічне обґрунтування відновлення централізованого водопостачання у Миколаєві.

6 червня 2023 року вийшла постанова Кабінету міністрів України № 566 відповідно до якої було розпочато реалізацію проекту будівництва водозабору та магістрального водопроводу для забезпечення водопостачання м. Миколаєва з річки Південний Буг (район м. Нова Одеса). Підрядником будівництва було визначено ТОВ «ГК «Автострада».

Слід зазначити, що головним лобістом будівництва нового магістрального водопроводу, особливо щодо виділення Кабміном необхідного фінансування, був голова Миколаївської ОВ Віталій Кім.

Тепер про ситуацію із завершенням будівництва. Почнемо із приємного. Роботи на магістральному водопроводі Нова Одеса-Миколаїв практично завершено. Загальна довжина трубопроводу 67 кілометрів складається з трьох ділянок. Більше того, вже проведено промивання нової труби, зроблено її опресовування. Зараз проводиться підключення обладнання до електричних мереж, асфальтування під'їзних шляхів, благоустрій території та інше. Усі ці роботи планується завершити до 15 жовтня і, швидше за все, так воно і буде – будівельники рухаються згідно з графіком. Теоретично, починаючи з 16 жовтня, новий водовід можна буде вводити в експлуатацію.

Проте на цьому приємні новини закінчуються. Справа в тому, що воду треба не просто подати мережу, а очистити її до стандарту «Вода питна». Ось тут і починаються складнощі. Очищення води з нового водоводу буде проводитися на старих очисних спорудах - тих самих, на яких очищалася вода весь цей час. Ці очисні споруди «Миколаївдоканалу» давно застаріли – і морально, і фізично. Очистити на них воду до потрібного стандарту, скажімо так, важко. Слід враховувати і ту обставину, що якість води з Південного Бугу, яка подаватиметься до Миколаєва по новому водогону, за багатьма показниками гірша, ніж у дніпровської води, яку постачали наше місто раніше. Значить, і очищення має бути якіснішим.

Не можна сказати, що ця обставина не була врахована. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2025 року № 1073 «Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів» заплановано будівництво нових очисних споруд.

І ось тут починається найцікавіше. Усього за проектом передбачається три черги будівництва:

І черга – фільтрувальна станція;

ІІ черга – станція очищення промивних вод;

ІІІ черга – електролізна станція

Загальна вартість комплексу водоочищення становить понад 161 мільйон євро. Фінансування будівництва першої черги – фільтрувальної станції – здійснюватиметься за рахунок держбюджету. Сума не маленька – приблизно 640 мільйонів гривень. Будівництво цього об'єкта вже ведеться, більш того, планується, що до Нового року він буде готовий. Після введення в  експлуатацію першої черги очисних споруд, ступінь очистки води складе приблизно 95 % від необхідного

А ось із другою та третьою чергою все складніше. Існує рішення Миколаївської міськради від 10. 04.2025 № 42/188 «Про підтримку участі МКП «Миколаївводоканал» у проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України». Передбачається, що будівництво другої та третьої черги очисних споруд здійснюватиметься за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у сумі 108 мільйонів євро. Для Миколаєва сума просто астрономічна – понад 5 мільярдів 284 мільйони гривень! Цілком можна співставити з річним бюджетом міста. Більше того, за умовами ЄІБ потрібне співфінансування з бюджету Миколаєва (або інших джерел) у сумі 14 мільйонів євро. Це ще понад 685 мільйонів гривень. Оскільки таких грошей у бюджеті немає, то їх також доведеться брати в кредит.

За наявності всіх цих коштів, повне закінчення будівництва очисних споруд орієнтовно планується не раніше квітня 2026 року – якщо наш бурхливий час не внесе свої корективи.

Якщо ви думаєте, що в результаті всіх цих поневірянь ми, зрештою, отримаємо ту саму жадану «кришталево чисту» воду, то ви глибоко помиляєтеся. Дійсно, вода після очищення повністю відповідатиме стандарту «Вода питна». Звертаємо увагу – ПІСЛЯ ОЧИЩЕННЯ. А це зовсім не означає, що та вода, яку отримає споживач, також буде відповідати стандартам. Очищена вода потрапить у водопровідну мережу, а наш міський водогін знаходиться в такому жалюгідному  стані, що здатний звести на «ні» навіть найкраще очищення у світі. Так що з крана в кращому разі тектиме приблизно така ж вода, як і була до війни – а може й гірша. Звичайно, та, "довоєнна" вода була набагато кращою за нинішню, проте пити її мало хто  ризикував - більшість жителів питну воду купувала. Ситуацію може змінити лише масштабна реконструкція всієї водопровідної мережі Миколаєва, але для цього потрібні просто нечувані гроші та роки роботи.

Але річ навіть не в цьому. Припустимо, що якимось дивом нам все ж таки вдалося подати споживачеві «супер-пупер» очищену воду. Подали – а тепер давайте подивимося, що ж із цією «суперочищеною» водою станеться. Приблизно 60% буде змито… в унітаз! Так, так, шановні читачі – це один із уроків «водної кризи» у Миколаєві: унітаз – один із основних пожирачів води у квартирі. Ще частина піде на прання, на прийняття душу, миття посуду та інші господарські потреби. Власне для пиття та приготування їжі буде використано максимум 10% «суперочищеної» води. Така ось цікава арифметика.

А тепер давайте розглянемо зворотний бік цієї медалі: ціна питання. Причому не ціна взагалі, а ціна для  кожного конкретного городянина. Ми вже побачили, що внаслідок будівництва очисних споруд на міському бюджеті «повисне» кредит у сумі понад 5 мільярдів гривень, плюс відсотки. І цей кредит доведеться віддавати. Але це лише півсправи – ми порахували, скільки коштуватиме БУДІВНИЦТВО очисних споруд. Але ж є ще й їхнє функціонування. Робота очисних споруд потребує чималих витрат. Насамперед, це електроенергія, яка, як кажуть фахівці, у найближчому найближчому майбутньому лише дорожчатиме. Далі – реагенти, що використовуються при очищенні. Вони також коштують чималих грошей і їх доведеться щомісяця закуповувати. Оскільки технологія очищення закордонна, то й закуповувати реагенти теж доведеться за кордоном – влетить у копійчину! А ще зарплата персоналу, транспортні витрати, податки, та багато іншого… Скільки саме на це все потрібно грошей, ніхто, зрозуміло, не рахував, але ясно, що йдеться про багато мільйонів.

Ви запитаєте, до чого вся ця арифметика? А до того, що всі ці витрати – і за кредитом ЄІБ, і щодо функціонування технологічно складних та сучасних очисних споруд, будуть закладені у тариф. Так, так, у той самий тариф, за яким кожен з нас щомісяця платить за воду та водовідведення. З урахуванням усіх перерахованих витрат, скільки коштуватиме така вода? Скільки доведеться платити кожному миколаївцю за "супер-пупер" очищену воду? Як вам сподобається вода за ціною, наприклад, 100 гривень за кубометр? Адже така ціна цілком реальна. І ось тепер подумайте: чи справді вам потрібна суперочищена вода для того, щоб зливати в унітазі? Особливо якщо вона коштує 100 гривень за куб?

Висновки

1. Магістральний водопровід «Нова-Одеса» Миколаїв практично готовий і з ймовірністю буде введений в експлуатацію протягом найближчого місяця

2. Якість води у зв'язку з введенням в дію нового водопроводу покращиться, проте навряд чи воно буде кращим за довоєнний – через старі очисні споруди та поганий стан водопровідних мереж.

3. Після закінчення будівництва першої черги очисних споруд, ступінь очистки води складе приблизно 95 % від необхідного

4. Питання будівництва другої та третьої черги нових очисних споруд потребує ретельного опрацювання, насамперед в плані фінансування будівництв та фінансових аспектів подальшої його експлуатації, а також вартості такої води для кінцевого споживача.