Марсохід Curiosity пробурив нову породу на Марсі в пошуках слідів давніх озер

Марсохід NASA Curiosity успішно завершив важливий етап дослідження в новому районі кратера Ґейл, отримавши свою 48-му пробу гірської породи. Відкриття, зроблені в місцевості, названій «Кеш-Крік» (Cache Creek), обіцяють пролити світло на давню геологічну історію Червоної планети, а вчені з нетерпінням чекають результатів аналізу, сподіваючись знайти «золото» мінералів, що може розповісти про минулі озера Марса.

Від золотої лихоманки до космічних відкриттів

Район «Кеш-Крік» на Марсі отримав свою назву на честь геологічно різноманітного регіону Британської Колумбії, Канада. Ця канадська місцевість вражає своїми унікальними породами, що включають океанічну кору, морські осади, вулканічні породи та льодовикові відкладення. Особливий інтерес становлять озера з незвичайною хімією, які можуть слугувати аналогом для розуміння водойм, що колись існували на Марсі. Крім того, «Кеш-Крік» у Канаді розташований на південному кінці стежки золотої лихоманки 1860-х років, де шукачі пригод гарячково шукали багатства.

Марсохід Curiosity, подолавши вже понад 38 кілометрів і набравши більше кілометра висоти, досяг нового чотирикутника досліджень, що був розділений на ділянки з певними назвами ще до висадки. Тепер ровер отримав доступ до потенційних геологічних скарбів, які можуть бути так само цінними, як і золото, для науки. Успішне буріння 48-ї гірської породи, що отримала назву «Баскські озера» (Basque Lakes), в межах «Кеш-Крік» стало кульмінацією тижневого планування команди. Вчені уважно досліджують цю ділянку, використовуючи інструменти марсохода для детального аналізу текстури, хімічного складу та інших характеристик породи.

«Золота жила» інформації

Для вивчення «Баскських озер» команда Curiosity задіяла низку ключових інструментів. Камера MAHLI (Mars Hand Lens Imager) зробила детальні знімки породи з відстані до 1 сантиметра, розглядаючи її текстуру. Апарат APXS (Alpha Particle X-ray Spectrometer) був розміщений у контакті з породою для вимірювання її хімічного складу, а лазер ChemCam проаналізував її поверхню, надаючи додаткову інформацію про склад. Ці контактні дослідження допомогли оцінити стабільність породи та ухвалити рішення про буріння.

Незважаючи на обмеженість енергії, особливо під час буріння та подальшого аналізу, а також попри поважний вік самого ровера, інженерам вдалося запланувати й додаткові наукові операції. Камера Mastcam зробила панорамні знімки навколишнього ландшафту для створення контексту для нової проби. ChemCam також дослідила іншу сусідню гірську породу, «Миротворча річка» (Peace River), та використала свої спектральні можливості для вивчення нового отвору від буріння та навколишнього матеріалу. Камери Navcam і Mastcam продовжують моніторинг навколишнього середовища та атмосферних умов у кратері Ґейл.

Наступного тижня аналіз зразка «Баскські озера» продовжиться з доставкою матеріалу до інструменту SAM (Sample Analysis at Mars), який допоможе виявити більше «крупинок» інформації про історію цієї гірської породи. Марсохід, ймовірно, залишиться в цій локації ще на тиждень, перш ніж продовжить свою подорож до гори Шарп, досліджуючи все більше таємниць Марса.