Отто Добріндт і його знаменитий оркестр

Тридцяті роки сучасності. Вулиця Смілшу – один із найпрестижніших районів Риги. Тут, в одному з будинків розташовувався музичний магазин Rigas muzikas nams. Він займав два поверхи, а продавалися там платівки, грамофони, патефони та музичні інструменти: балалайки, гітари, піаніно, роялі. Господарем магазину був Анатолій Павлович Юнак . Більшість продукції надходила сюди з Німеччини, від німецьких компаній «Parlophone», «Odeone» та «Beka». Анатолій Павлович Юнак не тільки продавав і рекламував музичні інструменти і платівки, він ще й продюсував артистів, які йому сподобалися. Саме за його рекомендацією, пізно восени 1931 року Петро Лещенко вирушив до Берліна для укладання контракту з фірмою "Парлофон" ¹ , засновником якої був Карл Ліндстрем. У супроводі оркестру Отто Добріндта у студії "Парлофона" за одну сесію, по суті, новачок у цьому світі, Петро Лещенко записав десять пісень. Послухайте одну із них.

Одна сесія, десять пісень! Дебют безсарабського артиста та перший досвід роботи з професійним оркестром виявився дуже вдалим. Так сталося, що знайомство з керівником оркестру Отто Добриндтом змінило життя Петра Лещенка. Співак і до зустрічі багато виступав. Він уже знав, що таке успіх, і були дуже хороші музиканти, що акомпанували йому, і був музичний супровід оркестру Герберта Шмідта в кафе "АТ" , та й сам він чудово володів гітарою, але оркестр Отто Добриндта розкрив перед ним багатий світ інших фарб ^та звучань .

З оркестром Отто Добриндта записувалися й інші відомі співаки російської еміграції Юрій Морфессі, Олександр Вертинський, Олександр Янковський. З його оркестром виступали зірки німецької естради Ліліан Харві, Віллі Фріч, Ганс Альберс, Луїджі Бернауер. Списки артистів, з якими виступав і записувався Отто Добриндт, можна продовжити, але краще послухати хоча б деякі записи.

Про диригента, засновника та керівника оркестру вдалося знайти матеріал. Не так багато, але по крихтах зміг зібрати біографію Отто Добрінда. Народився він 24 серпня 1886 в Хенкендорфі (Henkendorf), тоді Західної Пруссії. Тепер це село Ханки (Hanki), повіт Валч, волость Мирославець у Західно-Поморському воєводстві у Польщі.
Батько Отто був диригентом, мати співачкою. Доля сина Добриндтів не могла бути іншою. У дитинстві навчався грі на фортепіано та скрипці. Пізніше навчався у Берлінській Консерваторії за класом фортепіано. 1925 року організував власний естрадний оркестр, з яким виступав у Берліні затишному нічному клубі «Intime bar Rio Rita». До бару приходили поціновувачі та знавці мистецтва, приходили відпочити, послухати гарну музику, потанцювати. "Ріо-Ріта" ³ і по сьогоднішній день улюблена в усьому світі мелодія, була написана спеціально для нічного клубу «Ріо Ріта» в Берліні. Перші записи цього шедевра зробив 1932 року у Швеції та Німеччині оркестр Отто Добриндта. Оркестр Отто Добріндта в ці роки супроводжував також записи на фірмах концерну Карла Ліндстрема "Parlophon", "Odeon", "Beka", "Gloria", "Electrola" та на фірмі "Columbia". З 1925 по 1932 роки було зроблено понад 1000 записів.

У літературі з історії німецької естради та на етикетках платівок із записами оркестру Отто Добриндта (у російськомовних ЗМІ прижилася також форма прізвища – Добрін) часто зустрічається перелік псевдонімів, якими музикант користувався: Dobbri, Eddie Saxon, Robert Renard, Eric Harden, Horst Platen. По-різному називався і оркестр: "Капелла м. Добрин", "Яц-капелла м. Добрі", "Orchester Otto Dobrindt", "Saxophon-Orchester Dobbri", "Dobbri Saxophone Orchestra", "Parlophon-Streich-Orchester", "Odeon "Beka-Streich-Orchester", "Tanz-Orchester Dobbri", "Wiener Boheme Orchester", "Robert Renard Dance Orchestra", "Parlophone Robert-Renard-Tanzorchester".
Чим пояснити таку нетипову різноманітність псевдонімів та назв оркестрів? Найпростіше пояснення - це був комерційний трюк керівництва фірм грамзапису, щоб залучити покупців. Псевдоніми мав не тільки Отто Добріндт, така дивна практика мала керівництво концерну "Карл Ліндстрем А.Г." Велика кількість псевдонімів неминуче призводила до плутанини.

На старих платівках збереглося багато інструментальних записів цього оркестру, деякі з них, в основному, танго та фокстроти перевидавались на радянських грампластинках, причому часто без подання прізвища керівника оркестру. На етикетках радянських платівок замість оригінальних назв творів друкували взяті зі стелі назви, наприклад, "Букет троянд", "Перли", "Мій скарб", "Мій дорогий", "Моє сонце", "Прощання", "На сонячному півдні". Іноді назви зберігалися у нормальному перекладі російською. При цьому імена авторів творів та керівника оркестру на етикетках найчастіше не згадувалися, зрідка можна було побачити на етикетках імена: Рей Нобл, "оркестр Р. Ренард" або "оркестр Отто Добрина". Знову помилка? Можливо, так, а може, політичне підґрунтя. Знову доводиться здогадуватися.

З 1935 Добриндт керував Великим оркестром Берлінського Німецького радіо. Був він активним членом націонал-соціалістичної німецької робітничої партії, на концертах виступав із позначкою свастики на лацкані піджака. У 1939 році після початку Другої Світової війни, вів з оркестром на радіо постійний цикл концертів за заявками солдатів Вермахту. На початку війни був тяжко поранений у праву руку, що вплинуло на його кар'єру піаніста. І все ж таки він залишився на сцені. 1942 року був призначений художнім керівником фірми "Odeon". Після війни опинився у радянській окупаційній зоні. Починаючи з 1945 року, очолював у східному секторі оркестр Берлінського Радіо "Großes Orchester des Berliner Rundfunks". У 1961 році після зведення Берлінської стіни відмовився від цієї посади, але записи на фірмах НДР "Amiga" та "Eterna" оркестру Берлінського радіо проходили під його керуванням. Отто Добріндт також керував оркестром "Rundfunk-Sinfonie-Orchester" у Лейпцигу та іншими оркестрами Східної Німеччини. У період 1935-1955 роки він писав музику для фільмів, знявся зі своїм оркестром у п'яти фільмах.
.
Отто Добріндт помер 13 вересня 1963 року у Берліні. Він залишив яскравий слід історія світової естради. На жаль, долі багатьох знаменитостей на той час залишилися в архівах або зовсім загублені. Склавшись інакше доля Петра Лещенка, він обов'язково подарував би нам найцікавіші спогади без заздрості та домислів про прекрасних та талановитих людей, з якими йому довелося зустрічатися, виступати, спілкуватися. Думаю, Отто Добріндт був би в цьому списку одним із перших.

Примітки.

¹  Parlophone Records («Парлофон рекордз») — британський лейбл звукозапису, заснований в 1923 році як філія німецького лейбла Parlophon (входив до складу компанії Carl Lindstrom). 1927 року британський Columbia Graphophone придбав компанію Carl Lindstrom (і, відповідно, Parlophone Records). У 1931 році Columbia Graphophone та Gramophone об'єдналися у компанію EMI, і лейбл Parlophone Records перейшов у відомство EMI.

² ПЕТР ЛЕЩЕНКО записувався на платівки з відомими оркестрами в студіях чотирьох фірм, але першим був оркестр Отто Добриндта:
Оркестр п/в Отто Добриндта. Фірма "Parlophon", Берлін;
Оркестр "Колумбія". Фірма "Columbia," Лондон;
Оркестр п/в Франка Фокса. Філія фірми "Columbia" Відень;
Оркестр п/в Макса Хенігсберга-Альбахарі. Філія фірми "Columbia" Бухарест;
Оркестр п/в Ернста Хенігсберга-Хеккера фірми "Columbia" Бухарест;
Оркестр п/в Жоржа Карологоса. Філія фірми "Columbia" Бухарест;
Оркестр п/у Миколи Черешні. Філія фірми "Columbia" Бухарест;
Оркестр п/в Сергія Алдьянова. Фірма "Bellaccord Electro" Рига;
Оркестр п/в Анатолія Альбіна.Фірма "Electrecord" Бухарест;
Оркестр п/в Григорія Альбіна. Фірма "Electrecord" Бухарест.

³"Ріо-Ріта" - В Америці, в штаті Техас, є річка Ріо Гранде. "Rita" - жіноче ім'я. Загалом можна вільно перекласти як «Рита з Ріо Гранде». Саме це поєднання, можливо, і було запозичене з мюзиклу 1927 року, де була героїня на ім'я Рита, і справа відбувалася в районі Ріо Гранде.
Автор цієї незвичайної музики – композитор Енріке Сантеухіні. Іспанець, що перед війною жив і працював у Німеччині та Швеції, писав музику для німецьких виконавців.