Свято ікони Божої Матері "Неопалима купина": що означає, від чого захищає і як молитися Діві Марії

Щороку 4 вересня (за новоюліанським календарем) православні та католики вшановують ікону Божої Матері “Неопалима Купина”. За давніми переказами, Бог явився Мойсею у вигляді палаючого, але не згораючого тернового куща, закликаючи його вести народ Ізраїля з Єгипту.

У християнській традиції цей образ став символом Пресвятої Діви Марії, уособлюючи її непорочне зачаття та духовну чистоту.

Як виникла ікона Божої Матері “Неопалима купина”

За давніми переказами, перша ікона Божої Матері “Неопалима Купина” була створена на скелі в Єрусалимській пустелі. Художник поєднав у ній сюжети Старого й Нового Завітів: згідно з книгою “Вихід”, Бог явився Мойсею на горі Синай у вигляді палаючого, але не згораючого куща. Та чи існувала насправді така дивовижна рослина?

Сучасна наука стверджує, що так. Неопалима купина, або ясенець, належить до рутових і має унікальні властивості завдяки будові листя та гілок, покритих бруньками, що виділяють летку олію. У суху та безвітряну погоду ця речовина легко займається, але полум’я не пошкоджує зелене листя, розтікаючись по всій довжині пагона.

Хоча кущі цього виду ростуть у Європі та Азії — від узбережжя Середземного моря до Далекого Сходу, на Синаї є лише один священний екземпляр. 324 року імператриця Олена наказала збудувати каплицю навколо нього, причому вівтар розташували прямо над корінням купини. Кущ пересадили на подвір’я каплиці, де він і сьогодні росте. У VI ст. на цьому місці постав грецький православний монастир святої Катерини (відомий також як монастир Преображення). Попри численні війни, монастир зберігся: ні сарацини, ні наполеонівські війська не змогли його зруйнувати. Усередині храму немає традиційного іконостасу — замість нього кам’яна плита з отвором вказує на місце, де колись ріс чудовий кущ. Це священне місце зазвичай закривають срібним щитом із викарбуваними сценами Розп’яття, образами апостолів, святої Катерини, будівлею Синайського скиту та самою Неопалимою Купиною.

З часом образи Богородиці в іпостасі Неопалимої Купини змінювалися. Сучасні православні ікони мають глибшу богословську символіку: на них Діва Марія постає як Наречена Ненаречена, що невинно зачала від Святого Духа. Вона осяяна божественним світлом, яке знищує зло та гріх. Полум’я на іконі символізує духовну й тілесну непорочність Богородиці, що зберігається в Ній до самого успіння.

Ікона Божої Матері “Неопалима купина”: значення

Як і більшість ікон Пресвятої Діви, образ “Неопалима Купина” спирається на текст церковного гімну. У святковому співі Небесна Мати, що народила Спасителя, постає як кущ у полум’ї, яке не може їй зашкодити. Однак значення ікони виходить далеко за межі цієї метафори. Антоній Сурозький зазначав, що ця святиня має “істинно космічне” звучання, втілює Богородицю як Софію — Священну Мудрість — та символізує Вселенську Церкву. Чому так говорили?

Сучасна версія ікони демонструє поясне зображення Небесної Цариці, на руках якої сидить Ісус Христос. Цей канон називають “Одигітрія” —”Та, що вказує дорогу”. Фігури вписані в восьмикутну зірку, а на грудях Діви Марії розташовані символічні елементи: драбина, камінь, маленький храм і незгораючий кущ. Вони повторюються й на краях ікони, розкриваючи глибину символіки:

• Драбина — шлях від земного світу до небесних висот, що явився у видінні святому Якову.

• Камінь або палаюче вугілля — знак людської гріховності та вразливості перед спокусами.

• Храм — образ Небесного Єрусалима, Господнього дому та земної Церкви, де перебуває Ісус.

• Палаючий кущ — символ видіння Мойсея, що вказує на Божественне присутність і захист.

Ця ікона втілює глибоку духовну мудрість і показує шлях віри, поєднуючи небесну чистоту з символами земного буття.

Молитва до Богородиці в свято

О Пресвята і Преблагословенна Мати Госпо­да нашого Ісуса Христа! Припадаємо і покло­няємося Тобі перед святою і пречесною іконою Твоєю, якою Ти дивні і преславні чудеса яв­ляєш, від вогненного спалення і блискавично­го грому оселі наші спасаєш, хворих зціляєш і всі благі наміри наші добре виконуєш. Смиренно молимо Тебе, всесильна роду нашого За­ступнице, сподоби і нас, немічних та грішних, Твоєї Материнської участі і допомоги. Спаси і збережи, Владичице, під покровом милості Твоєї Церкву Твою (обитель цю), всю країну нашу православну і всіх нас, що припадаємо до Тебе з вірою і любов’ю та сердечно просимо зі сльо­зами Твого заступництва. Владичице Всемилостива, умилосердься над нами, бо обтяжені ми багатьма гріхами і не маємо відваги звернутись до Христа Господа і просити Його про помилування і прощення, але Тебе просимо Його ублагати, Матір Його по плоті. Ти ж, Всеблага, простягни до Нього богоприємні руки Твої і заступися за нас перед благістю Його, випрошуючи нам прощення провин наших, благочестивого і мирного життя, благої християнської кончини і доброї відповіді на Страшному суді Його. Найбільше ж у час грізного відвідання Божого, коли заго­ряться вогнем домівки наші, чи блискавковим громом настрашені будемо, яви нам милостиве Твоє заступництво і могутню допомогу. Щоб, спасенні всесильними Твоїми до Господа мо­литвами, тимчасового покарання Божого тут позбавились і вічне блаженство райське успадкували та зі всіма святими оспівували Пречесне і Величне Ім’я Пресвятої Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа, і Твоє велике до нас милосер­дя, навіки віків. Амінь.