Український виробник солодощів 10 років платив зарплату громадянці «ДНР» та Росії — Bihus.Info

В результаті вона очолила фабрику Онікса, що залишилася в окупованому Донецьку, та зареєструвала її за російським законодавством, йдеться у розслідуванні Bihus.Info.

Бренд Лучіано був створений в 90-х роках у Донецьку. Компанія швидко розрослася, ставши повноцінною фабрикою з великою мережею фірмових магазинів не лише в Донецькій області, а й в інших регіонах. Після початку війни та російської окупації Донецька бізнес перереєструвався на підконтрольній Україні території і відкрив нове виробництво в Київській області. Водночас, за даними журналістів, деякі співробітники, котрі залишилися в окупації, продовжили працювати на старих потужностях, зберігаючи бренд та юридичну особу.

Власники Онікса заперечували будь-яку причетність до діяльності підприємства в Донецьку, заявивши, що воно працює автономно. Співвласник компанії, Едуард Катковський, підтвердив це в розмові з журналістами, зазначивши, що компанії розійшлися ще до 2016 року. Однак в обох реєстрах — українському та так званої «ДНР» — власниками досі значилася його родина, йдеться в розслідуванні.

Після окупації місцеві чиновники скопіювали дані з підприємств, зареєстрованих на цій території, що призвело до створення «клонів» юридичних осіб, навіть коли бізнеси переїхали і перереєструвалися в Україні, пише Bihus.Info.

Зазначається, що наприкінці 2022 року власники компанії Онікс — Едуард та В’ячеслав Катковські — видали кілька довіреностей трьом колишнім співробітницям — Марині Цибенко, Людмилі Шостій та Наталії Брагінській, що дозволяло їм розпоряджатися корпоративними правами та часткою в статутному капіталі. Жінки, які раніше працювали на українському підприємстві, залишилися в окупованому Донецьку після того, як отримали російське громадянство, зауважили журналісти.

За словами Катковського, метою цього кроку було офіційно вийти з числа власників підприємства на території, що знаходиться під контролем окупантів. Однак, він не зміг згадати, хто запропонував ідею з довіреностями, а також як саме відбувалася комунікація. В результаті, Онікс був перереєстрований за російським законодавством, а Цибенко, Шоста та Брагінська стали його власницями, йдеться у розслідуванні.

Під керівництвом нових власниць компанія швидко розширилася. У 2024 році її оборот склав 800 мільйонів рублів, чистий прибуток — 37 мільйонів рублів, а сума сплачених податків та зборів в бюджет окупаційної влади досягла 175 мільйонів рублів, пише Bihus.Info.

Служба безпеки України розслідувала цей випадок, і в результаті Цибенко, Шоста та Брагінська отримали заочні підозри в пособництві країні-агресору та обвинувальні акти. Вони також потрапили до міждержавної бази розшуку.

За даними журналістів, компанія Онікс, що переїхала під Київ, протягом 2014−2024 років продовжувала виплачувати заробітну плату Цибенко, яка в офіційних документах значилася як «головна бухгалтерка», навіть після початку повномасштабного вторгнення.

Едуард Катковський не зміг пояснити журналістам, як це відбулось. Також залишився без пояснень ще один важливий момент. У 2024 році невідомі особи скопіювали та оприлюднили в мережі фінансові документи донецького Онікса. У зарплатних відомостях серед отримувачів заробітної плати була вказана повна тезка на той момент директорки українського Онікса Ірини Петрановської. Згідно з документами, у 2023 році вона нібито отримала понад 40 тисяч рублів офіційної зарплати, йдеться в розслідуванні.

Ірина Петрановська відмовилася надати журналістам коментар, а Катковський заявив, що для нього це стало сюрпризом, хоча сам він вважає ситуацію «дурістю». Однак під час обшуків у Петрановської СБУ знайшла заяву Цибенко (ймовірно, заяву на звільнення), датовану 2024 роком. Журналісти вважають, що це свідчить про те, що компанія була обізнана про роботу та виплати Цибенко протягом усього цього часу.