Загадковий сигнал кожні 92 секунди: вчені з'ясували, що сталося у фіорді Гренландії

У вересні 2023 року у східній Гренландії сталося незвичайне природне явище: після обвалення частини гірського схилу у фіорді Діксон виникла гігантська хвиля, яка дев'ять днів переміщалася взад і вперед вузькою водоймою. Її коливання викликали низькочастотний сейсмічний сигнал, який зафіксували прилади в різних частинах планети.

Про загадкове явище та його причини пише Futura. Вчені встановили, що джерело сигналу знаходилося у віддаленому арктичному фіорді, де 16 вересня 2023 року обрушилися скелі та льодовикові маси.

Зсув зійшов у воду потужною змішаною лавиною. Удар підняв хвилю, яка досягла протилежного схилу та залишила на ньому сліди заплеску заввишки понад 200 метрів. Уздовж десятикілометрової ділянки фіорду середня висота такого заплеску становила близько 60 метрів. Провідний автор дослідження Крістіан Свеннвіг описав механізм цієї події в науковому журналі Science.

Масштабний рух води не закінчився одразу після обвалення. Через особливості рельєфу фіорда хвиля виявилася фактично замкнена всередині нього і продовжувала розгойдуватися.

Дослідниця Ангела Каррільо-Понсе пояснила в публікації для журналу The Seismic Record, що різкий вигин фіорду біля виходу в океан не дозволив хвилі піти у відкрите море. В результаті виникла сейша - стояча хвиля, яка багаторазово переміщалася між берегами.

Кожне зіткнення величезної маси води зі скельними стінами передавало коливання земної кори. Так планетою поширювалися низькочастотні сейсмічні хвилі. Прилади реєстрували сигнал із напрочуд стабільним інтервалом — приблизно кожні 92 секунди протягом дев'яти днів.

Пізніше вчені отримали додаткові докази за допомогою супутникового радару. У дослідженні, опублікованому в Nature Communications, Томас Монахан використав дані супутника SWOT, щоб побудувати карти поверхні води під час коливань.

Вимірювання показали, що рівень води нахилявся приблизно на два метри від одного берега до іншого, змінюючи напрямок при кожному коливанні. Дослідники також зіставили супутникові спостереження із даними сейсмічної станції Alert у Канаді. Розрахунки показали, що початкова амплітуда стоячої хвилі становила близько восьми метрів. При цьому вітер та припливи не могли пояснити зафіксовані коливання.

Вчені окремо підкреслюють різницю між двома показниками: 200 метрів – це висота заплеску води на круті скелі, а вісім метрів – амплітуда самої хвилі всередині фіорду. Це різні характеристики однієї події і змішувати їх не можна.

Спостереження також продемонстрували можливості супутникової альтиметрії вивчення процесів у важкодоступних районах планети. Дані SWOT дозволили безпосередньо виміряти зміни поверхні води в ізольованій водоймі, тоді як раніше вченим доводилося переважно відновлювати картину того, що відбувається за показаннями наземних приладів.

Дослідники пов'язують обвалення схилу з таненням льодовика біля підніжжя гори та деградацією вічної мерзлоти. Підвищення температури послаблює стійкість гірських схилів, збільшуючи ризик нових зсувів. Як приклад, вчені наводять катастрофу 2017 року у фіорді Каррат, коли обвалення скель викликало цунамі, що знищило поселення Нуугаатсіак.

Крім того, 11 жовтня 2023 року у фіорді Діксон стався ще один, менш масштабний зсув. Це підтвердило, що схили у районі залишаються нестабільними. Однак точно передбачити час нових обвалень без постійного моніторингу поки що неможливо.

Нагадаємо, вчені розкрили секрет серця 500-річної гренландської акули.