Бронювання до 1 лютого 2027 року не для всіх які підприємства можуть залишитися без відстрочок

Сьогодні о 10:31
Бронювання до 1 лютого 2027 року не для всіх які підприємства можуть залишитися без відстрочок

Бронювання до 1 лютого 2027 року не для всіх які підприємства можуть залишитися без відстрочок

Які підприємства можуть бронювати військовозобов'язаних / ЗОДА

Мінекономіки пропонує продовжити дію статусу критично важливих підприємств і бронювання їхніх працівників до 1 лютого 2027 року. Такий перехідний період має дати бізнесу час адаптуватися до оновлених вимог. Водночас НАЗК вказало на корупційний ризик у проєкті постанови. За запропонованим механізмом можливість отримати продовження може залежати від того, чи залишатиметься чинним статус критичності підприємства на визначену дату.

ФОП-роботодавець досі не може подати на бронювання свою команду. Критичне підприємство не може забронювати майстра на підставі договору підряду, а молодого працівника до 25 років — поки він перебуває на обліку призовників. Ці обмеження діяли і до жовтневих змін.

Уряд залишив ці питання невирішеними й додав нові вимоги до критичності, тривалішу процедуру розгляду та нижчі квоти для окремих підприємств 

Нові вимоги вже діють. Ризик перерви в бронюванні залишається

Кабмін уже змінив правила: із 27 жовтня діє постанова Кабміну № 1328. Вона вимагає, щоб підприємство, яке претендує на статус критично важливого для економіки, підтвердило перевірюваними показниками, якої шкоди завдасть зупинка або істотне скорочення його роботи через працівників.

Після зміни правил Мінекономіки підготувало окремий проєкт постанови про перехідний період.

Один день у календарі може визначити, чи зможе підприємство зберегти заброньованих працівників. За проєктом Мінекономіки рішення про критичність, які ще діятимуть на день набрання чинності новою постановою і спливатимуть до 31 грудня 2026 року включно, пропонують продовжити до 1 лютого 2027 року.

Окремо проєкт передбачає продовження відстрочок, оформлених через «Дію» працівникам підприємств, критично важливих для економіки та життєдіяльності населення, якщо ці відстрочки ще діятимуть на день набрання чинності постановою.

Для підприємства, чия критичність спливла напередодні, проєкт такого механізму не передбачає. Два підприємства можуть відповідати однаковим критеріям, але доступ до продовження отримає лише те, чиє рішення ще діє на контрольну дату. Саме цю необґрунтовану перевагу НАЗК визначило як корупціогенний фактор.

За висновком агентства, такий підхід створює передумови для нерівного ставлення до бізнесу та ризик неправомірного впливу на посадовців, які вирішують питання критичності.

НАЗК рекомендувало передбачити поновлення критичності для підприємств, чиї рішення спливли після набрання чинності постановою № 1328 і до початку дії нового механізму, а також поновлення пов’язаних відстрочок. Але навіть за цією рекомендацією відстрочки поновлюватимуться лише з дня набрання чинності новою постановою.

Для бізнесу це означає, що період без бронювання залишиться. Якщо в цей час працівника мобілізують, запропоноване поновлення відстрочки не пошириться на день його призову.

Навіть після підтвердження критичності підприємство може не зберегти всіх, від кого залежить його робота. Для молодого працівника доступ до бронювання залежить від категорії військового обліку, для підрядника — від форми зайнятості, а для штатного фахівця — також від зарплатних вимог і квоти.

Сіра зона 23–24 роки: для перетину кордону вже дорослий, для бронювання ще призовник

У 23 роки чоловік втрачає віковий виняток для перетину кордону, який пункт 2-19 Правил передбачає для чоловіків 18–22 років включно. Для виїзду потрібна інша передбачена правилами підстава.

Водночас чоловік може залишатися на обліку призовників до 25 років. За загальним правилом він іще не підлягає мобілізації, а роботодавець не може оформити йому відстрочку за бронюванням наперед.

Так, наприклад у справі № 140/10599/24 23-річний чоловік просив узяти його на облік призовників. Він уже перебував у запасі як військовозобов’язаний після рішення про непридатність у мирний час та обмежену придатність у воєнний.

Проте Восьмий апеляційний адміністративний залишив відмову в силі. Тож фраза «йому ще немає 25» сама по собі не відповідає на запитання кадровика. Двоє однолітків можуть мати різні облікові категорії, а для військовозобов’язаного до 25 років ще потрібно перевірити, чи поширюється на нього окрема гарантія від призову.

Для бізнесу критичний момент — перехід працівника на облік військовозобов’язаних. Після зміни категорії його можна подати на бронювання за наявності інших умов, але сама заява ще не дає відстрочки. Підприємство, яке підготувало фахівця й розраховує на нього у виробничому графіку, ризикує втратити його до завершення оформлення.

Підприємство може забронювати власника, а підрядника, від якого залежить його робота, — ні

Стаття 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає можливість бронювання військовозобов’язаного кінцевого бенефіціара критичної компанії, навіть якщо він там не працює.

Для ФОПа, який ремонтує обладнання чи постачає матеріали за договором, такої підстави немає.

ФОП-роботодавець також не може подати на бронювання своїх найманих працівників. Така сама проблема виникає з гіг-спеціалістами. Роботу, від якої залежить виробництво, можна передати підряднику. Можливість його забронювати разом із роботою не переходить.

Який вигляд це має в реальному договорі, показує справа № 916/2349/26. ФОПа, який уклав договір з «Укрзалізницею», мобілізували в січні 2026 року. У квітні залізниця направила йому замовлення на матеріали на 185 544 грн, а згодом заявила вимогу на 30 800,30 грн штрафу й пені за непоставлений товар. Підприємець послався на мобілізацію. Залізниця заперечувала, що він вчасно повідомив про форс-мажор, і вказувала на інший договір, укладений ним уже під час служби. 10 вересня господарський суд зупинив провадження до припинення служби відповідача. Питання про стягнення суд цією ухвалою не вирішував.

Для бізнесу це договірний ризик. Мобілізація малого постачальника може поставити під загрозу поставку й призвести до спору про штрафні санкції.

Зарплатний поріг і нижчі квоти загрожують роботі зміни

Літні постанови № 692 та № 862 змінили зарплатні вимоги й розрахунок квот. Там, де застосовується загальний поріг у три мінімальні зарплати, це 25 941 грн нарахованої зарплати у 2026 році.

Середня зарплата підприємства для критичності та зарплата конкретного заброньованого працівника — окремі вимоги. Підприємство може пройти за середньою, хоча електромеханік, без якого не почнеться зміна, не проходить за власною. Сумісника враховують у розрахунку квоти за одним місцем роботи, навіть коли від нього залежать два підприємства.

Із 27 жовтня постанова № 1328 знизила базовий ліміт для визначених категорій ОПК та зі 100% до 95%. Водночас вона передбачила бронювання всіх військовозобов’язаних, безпосередньо залучених до виробництва.

За вузького тлумачення вимоги про безпосередню участь у виробництві спеціальне правило може не охопити метролога, який контролює готову партію, або диспетчера, який координує зміну. Для підприємств, критичних для потреб та інших військових формувань, передбачено окремий режим до 100% у межах визначеної чисельності. Отже, результат залежить ще й від правової підстави, за якою підприємство отримало статус.

Той самий акт додав розгляд у Координаційному центрі. Загальна процедура тепер передбачає до семи робочих днів на першому етапі, до календарного місяця в Центрі й до трьох робочих днів на остаточне рішення. У листопаді Національна асоціація оборонної промисловості вже попросила уряд повернути можливість 100% бронювання та продовжити до 1 лютого і критичність, і чинні відстрочки. Причина, яку назвала галузь, — ризик зриву контрактів під час переходу.

Що для держави є доказом, а що для бізнесу — відмовою

Підприємство тепер має довести наслідки своєї зупинки перевірюваними показниками. Раніше в суді вже розбирали, яких доказів вистачило органу, щоб відмовити самому підприємству. У справі № 440/5413/26 Полтавська ОВА спиралася на усні пояснення представника .

Конкретних фактів і документів про порушення суду не надали. 16 липня 2026 року суд скасував відмову і зобов’язав повторно розглянути звернення ТОВ. Перемога повернула підприємство до процедури, від якої залежало його право бронювати працівників.

А що стається з людиною, поки процедура триває?

Закарпатський окружний адмінсуд 8 жовтня у справі №260/3651/26 відмовив у скасуванні призову працівника оборонного підприємства. Роботодавець повторно подав заяву, але докази не підтвердили, що на день призову відстрочка вже діяла. У вересні апеляція дійшла схожого результату у справі № 160/23914/25 щодо працівника «Укрзалізниці», адже бронювання спливло 16 липня 2025 року, документи подали 17 липня, а працівника призвали 18 липня. У вересні 2026 року апеляція залишила наказ про призов чинним. В обох справах вирішальною була чинність відстрочки на день призову.

Для підприємства статус критичності й подана заява ще не гарантують, що працівник вийде на наступну зміну. Якщо відстрочка спливла, а нова ще не діє, бізнес може втратити фахівця саме тоді, коли виконує вимоги держави, щоб його зберегти.

Реклама
Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів