Кабель від генератора на вулицю: як провести лінію, щоб вона пережила зиму

Генератор зазвичай стоїть надворі: під навісом, біля стіни будинку чи в окремій будці. Від нього до щита йде кабель, а ще часто додаються вулична розетка, ліхтар над входом чи камера біля воріт. Саме ці вуличні ділянки найчастіше підводять узимку: у коробку потрапляє вода, кабель вириває з клем, пластикові кріплення лопаються на морозі. Розповідаємо, як цього уникнути.

Як завести кабель у коробку

Найслабше місце вуличної проводки — отвір, через який кабель заходить у розподільчу коробку чи корпус розетки. Якщо кабель просто просунути в просвердлений отвір і замазати силіконом чи запінити, через сезон-два герметик відстане, а в коробці почне збиратися конденсат і вода.

Для цього існують кабельні вводи, їх ще називають гермовводами або сальниками. Ввід вкручується в стінку коробки, кабель проходить крізь гумове ущільнення, а накидна гайка обтискає його по колу. Виходить герметичне з'єднання, яке ще й тримає кабель: якщо за нього смикнути, він не вискочить із клем усередині.

На що звернути увагу:

Ступінь захисту. Для вулиці беруть вводи з IP68 — вони пилонепроникні й витримують тривале занурення у воду.

Розмір під кабель. Ввід підбирають за зовнішнім діаметром кабелю, а не за перерізом жил. Наприклад, кабель 3×2,5 мм² має діаметр близько 10 мм, і йому підходить ввід M20 (для кабелю 6–12 мм). Товщий кабель 5×4 мм² — це вже M25 (13–18 мм). Якщо ввід завеликий, ущільнення не обтисне кабель.

Різьба. Є метрична різьба (M12–M40) і різьба PG (PG7–PG48). Вони не взаємозамінні: розмір має відповідати отвору в коробці або гайці.

Один кабель — один ввід. Два кабелі в одному ущільненні герметичними не будуть.

Кабель заходить знизу. Вводи розміщують на нижній стінці коробки, а перед входом кабель роблять невеликою петлею донизу. Тоді вода стікає з петлі на землю, а не в коробку.

Ціна питання — від 17 до 210 гривень за ввід залежно від розміру. Це значно дешевше, ніж міняти розетку чи автомат, які заіржавіли від води.

Як закріпити кабель на стіні

Кабель, що висить на вулиці, розгойдує вітер, обтяжує сніг і лід. З часом він перетирається об кути, а його вага тягне з'єднання в коробці. Тому вздовж стіни кабель кріплять — найпростіше пластиковими хомутами (кабельними стяжками).

Колір має значення. На вулицю беруть чорні хомути: вони стійкіші до сонця, а білі під ультрафіолетом швидше крихнуть і лопаються.

Майданчики під гвинт. До стіни хомут кріплять через пластиковий майданчик. Самоклеючі майданчики добре тримають у приміщенні, а на вулиці на морозі й під дощем клей слабшає, тож краще брати майданчики під гвинт чи дюбель.

Не перетягувати. Хомут має щільно тримати кабель, але не врізатися в ізоляцію — інакше в морози вона може тріснути саме в цьому місці.

Запас по довжині. Для пучка з кількох кабелів беруть хомут довшого розміру, а хвіст обрізають біля замка, щоб не залишалося гострого краю.

Без провисань. Кабель кріплять рівномірно по всій довжині, особливо біля коробки та на поворотах.

Коротко перед зимою

Огляньте вуличні коробки й розетки: чи немає всередині води, чи щільно затягнуті вводи, чи не потріскалися хомути. Усі роботи виконують при вимкненому живленні, а складне підключення генератора до щита краще доручити електрику.

Кабельні вводи (гермовводи) ONKA з різьбою M12–M40 і PG7–PG48, а також пластикові хомути білі й чорні довжиною від 100 до 450 мм і майданчики для них пропонує київський постачальник електротехніки ТОВ «Сіті Електрика».